Жозе Сарамаго

Жозе ді Соуза Сарамаґо  (16 листопада 1922 — 18 червня 2010) — португальський письменник, класик світової літератури, володар багатьох літературних премій та нагород, у тому числі відзначений і Нобелівською премією в галузі літератури 1998 року.

Народився у селі Азіньяґа (провінція Алентежу) на південь від Лісабона. Син безземельних селян, проте в трирічному віці його сім'я перебралася в Лісабон, з яким було пов'язано практично все життя письменника. Він був вимушений рано покинути школу і продовжував навчання в училищі, де опановував фах автослюсаря, оскільки це обіцяло реальні заробітки. До того як стати професійним письменником змінив цілий ряд професій (від слюсаря і кресляра – до перекладача і журналіста).

Його перша книга була опублікована в 1947 році, проте потім Сарамаґо нічого не видавав до 1966 року; критики відзначали, що літературний талант прийшов до нього пізно. Сарамаґо працював журналістом, писав про політику, а жити виключно за рахунок літературної праці почав в 1976 році, в 54-річному віці.

У 1944 році письменник одружився із португальською художницею Ілдою Рейс, у подружжя народилася донька Віоланте. У 1970 році пара розлучилася.

Перші літературні успіхи Сарамаґо припадають на середину 1970-х років. Роман «Підручник живопису і каліграфії» (1977), п'єса «Що мені робити з цією книгою» (1979), роман «Той що піднявся з землі» (1980, за загальним визнанням, його перший великий роман) принесли автору визнання на батьківщині.

З романом «Спогади про монастир» (1985) до Сарамаґо прийшла світова слава. Він став володарем Премії критики, премії «ПЕН-клубу», й інших іноземних нагород. Після цього вже кожний наступний роман автора читацька спільнота зустрічала з неабияким захопленням.

У 1988 році одружився із іспанською журналісткою Пілар Дель Рьйо, яка згодом переклала багато його творів іспанською мовою та очолила Фонд Жозе Сарамаґо.

У 1991 році побачив світ роман «Євангелія від Ісуса Христа». Головний сюжет роману зав'язується навколо біблійної оповіді про вбивство безвинних немовлят у Вифлеємі, а сам Ісус постає перед читачами звичайною людиною зі своїми пристрастями та вадами. Роман відразу викликав гнівну реакцію католицької церкви та португальської критики, а автору було заборонено висувати його на здобуття літературних нагород. Португальська влада піддала цензурі роман, і на знак протесту Сарамаґо оселився на острові Лансароте, що на Канарах. А 1998 році шведський комітет нагородив письменника Нобелівською премією.

Одним із «секретів успіху» Сарамаґо є його – унікальний стиль письма. Його зацікавлення творчістю Сервантеса і Гоголя, його роки праці перекладачем та журналістом, його «народне коріння», його геній і талант, у своєму синтезі, дали унікальну мову його романів. Історія Португалії передається, як частинка світової історії. І ось уже перед нами «гіпертекстуальний» текст, повний магії, фантастики, реальності, філософської глибини і незвиклих, чарівних пасажів. Руйнуються звичні словосполучення, слово набирають нових, несподіваних значень. «Безкінечні», неподільні абзаци перетворюються на тонку гру ерудита. Слова персонажів підхоплюються (або перебиваються) словами автора. То чується шум майже екзальтованого захоплення, то чуються нотки тих хто сумнівається, то чується крик тих хто проти. І все це (з особливим синтаксисом і пунктуацією) передається автором надзвичайно легко, так ніби ми слухаймо казку.

 Квітка толерантності

Сьогодні, 16 листопада, у світі відзначається Міжнародний день толерантності. Свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи світогляду.

На честь свята ми створили квітку толерантності та підбірку книг для дітей про те, як стати добрішим до інших.

 

 

                                          

                                            ПОЛОЖЕННЯ

                             Онлайн – фотоконкурсу «Книга.Лапи і Хвости»

1. Загальні положення

1.1 Положення визначає порядок і умови проведення онлайн - фотоконкурсу на найбільш цікаве і креативне фото домашнього улюбленця з книгою (за «читанням» літератури, або спільно з вами вивчає улюблені твори).

 ( далі Конкурс).

1.2 Організатором конкурсу виступає КЗ « Павлоградська МЦБС», Всевікова бібліотека сімейного читання № 2 « Дім».

1.3 Дане Положення, додаткова інформація та підсумки конкурсу розміщуються у блозі ВБСЧ № 2 « Дім»

pavlogradf2.blogspot.com та на сторінках бібліотеки в соціальних мережах.

2. Мета та завдання Конкурсу

2.1 Конкурс проводиться з метою розвитку креативного мислення у дітей дошкільного і шкільного віку.

2.2 Завдання конкурсу:

- надання можливості для творчого самовираження;

- пробудження власної креативності;

- залучення нових користувачів.

3. Учасники Конкурсу

3.1 До участі  в Конкурсі запрошуються діти різного віку разом з батьками

3.2  Конкурс проводиться в двох вікових категоріях:

- до 7 років;

- від 7 до 15 років.

4. Вимоги до конкурсної роботи:

4.1 Кожен учасник може надати тільки одну роботу.

4.2 Роботи від  дітей приймаються з обов’язковим зазначенням помічника( ПІБ- родинний зв’язок).

4.3 Заповнення заявки( див. додаток) – обов’язкове! Заявка на фотороботу надсилається в електронному вигляді за адресою: pavlogradp2@.gmail.com

5. Порядок проведення Конкурсу

5.1 Роботи приймаються з 8.11.2021 року за електронною адресою: pavlogradf2.blogspot.com та на сторінках бібліотеки в соціальних мережах.

6. Оцінювання Конкурсу

6.1 Роботи учасників оцінюються за такими  критеріями:

- роботи повинні відповідати тематиці Конкурсу;

- якість виконання та охайний зовнішній вигляд;

- оригінальність задумки і її втілення;

6.3 Оцінювати роботи буде Журі.

6.4 За результатами перегляду фоторобіт Журі визначає одного переможця у кожній категорії.

7. Визначення і нагородження переможців Конкурсу

7.1 Оголошення результатів Конкурсу відбудеться  30 листопада 2021 року. Інформація про переможців і учасників буде висвітлена у блозі  ВБСЧ № 2 « Дім» pavlogradf2.blogspot.com, на сторінках бібліотеки в соціальних мережах Facebook http//www.facebook.com/pavlograddim та  Instagram  https://www.instagram.com/pavlograddim/?hl=uk.

7.2 Переможці Конкурсу отримують іменний Диплом та сувенір.

Учасники, які не ввійшли в число переможців, отримують іменний Диплом учасника.

7.3 Отримати Диплом можна особисто або по електронній пошті.

Контактна інформація: Всевікова  бібліотека сімейного читанн я № 2 «Дім»,

      вул. Дніпровська,557/1: pavlogradp2@.gmail.com

Графік роботи: Пн, Вт., Ср., Чт.- з 9.00 до 18.00; Сб., Нд.- з 10.00 до 18.00

П’ятниця- вихідний день; Санітарний день- перший вівторок місяця.

Нагадуємо! Роботи приймаються за електронною адресою: : pavlogradp2@.gmail.com

Додаток

ЗАЯВКА

На участь у онлайн – фотоконкурсі «Книга.Лапи і Хвости»

 

 

ПІБ
Рік народження
Помічник ( ПІБ, родинний зв’язок)
Освітній заклад
Контакти (e- mail, телефон)

 

 

Всесвітній день яблук

                                       

                                               Образ яблука в казках

 

   Хто з нас не любить казки? Безперечно, вони подобаються не лише дітям, але й дорослим, так як в них можна знайти відповіді на багато запитань. В казках ми часто впізнаємо себе, можемо побачити багато з нашого реального життя та просто зануритися в дивовижний світ, повний чудес та чародійства. Саме в казці відображається світла природа яблука: безсмертя, здоров'я, краса, багатство. Наприклад: «Хаврошечка», «Казка про Срібну тарілочку та Наливне яблучко», «Гуси-лебеді», «Покарана царівна».

   З народних казок відомі молодильні яблука, які (разом із живою водою) повертають молодість тому, хто їх здобуде. Як писав О. Афанасьєв, «жива вода та золоті яблука володіють однаковою творчою силою: вони оновлюють немічного старця, роблять його квітучим юнаком, … хворому дають міць, здоров’я; мертвому – життя; потворність перетворюють на красу, а безсилля – на богатирську силу» [13, 159].

   Уже часто в казках яблуко не лише символ початку життя, але й здоров’я, юності. В російській народній казці цікавий сюжет про молодильні яблука: «Царь очень устарел и глазами обнищал, а слыхал он, что за тридевять земель, в тридесятом царстве есть сад с молодильными яблоками и колодец с живой водой…» («Казка про молодильні яблука та живу воду») [13, 29].

   Молодильні яблука, що допомагають помолодіти, позбутися хвороб, зустрічаємо й в інших казках. «Отпустила (Солнцева сестра) его на родину понаведаться и дала ему на дорогу щетку, гребенку да два молодильных яблочка: какой бы ни был стар человек, а съест яблочко – вмиг помолодеет» (російська народна казка «Відьма та Сонцева сестра») [13, 138].

   «Тільки відвідала вона цих яблучок, як враз одужала і зістрибнула з ліжка» (Німецька казка «Гриф-пташка»).

   Тому нерідко яблука викрадають. Найчастіше таємничими викрадачами яблук стають птахи. «…Он (царевич) видит – на яблоню села Жар-птица и клюет золотые яблоки» (російська казка «Іван-царевич та Сірий Вовк») [13, 300].

   Іноді викрадачами стають чудовиська або змії, як в руминській казці «Богатир Присля та золоті яблука».

   Часом птахи, що прилітають на яблуню – це зачаровані царівни. І часто одна із них стає нареченою царевича, в заставу залишає йому яблуко (болгарська казка «Золоті яблука та дев’ять пав»).

   Іноді золота пір’їна, загублена біля яблуні Жар-птицею, відкриває світ дивовижних пригод, де герою вдається здобути всі блага життя: коня, багатство, красуню (німецька казка «Золота пташка», російська казка «Іван-царевич та Сірий Вовк»).

   Яблуня із золотими плодами знову постає як дерево долі (дерево життя – в міфах), від якого залежить благоустрій, кохання, народження людей, життя, а, можливо, й покарання.

   Цікавий в казках і образ яблуні та її плоду як передбачення долі.

 «Котиться яблучко по тарілочці, наливне по срібному, а на тарілочці всі міста один за одним видніються, кораблі на морях і полки на полях…» (російська народна казка «Казка про срібне блюдце та наливне яблучко») [13, 120]. Ця здатність яблука знову нагадує про його зв'язок і з деревом пізнання, та з деревом життя.

  З казок діти дізнаються історію Білосніжки, яка скуштувала отруєне мачухою яблуко й впала ніби мертва додолу. Лише поцілунок її судженого прекрасного принца зміг повернути її до життя від шматочка скуштованого плоду. Не варто їсти цього плоду, бо можна й не прокинутися.

  Яблуня та яблука займають центральне місце в багатьох казках, де яблуко не кидають і не виривають, а урочисто підносять судженому. Яблуня асоціювалася у слов’янських народів з родючістю, багатством, добротою.

  Отже, якщо спробувати узагальнити ті значення, що несуть яблуня та яблуко в казках, то можемо виокремити два основні:

• життя та молодість;

• спокуса, що таїть загрозу.

Виставка

 У відділі універсальних фондів художньої та галузевої літератури для дорослих

діє виставка творчих робіт читачки нашої бібліотеки Кулинич Світлани

Картина за номерами - Супермодний вид антистрес-хобі. Задумка розфарбовування запозичена у геніального Леонардо да Вінчі. На полотно нанесена схема і цифрами вказано, яким кольором акрилових фарб потрібно зафарбувати кожен елемент.

І дорослі, і діти зможуть малювати дивовижні картини своїми руками! Ви відчуєте себе справжнім художником, створите чудовий краєвид або портрет, прикрасите інтер'єр будинку.

 

 Сьогодні народився Іван Драч – митець, який пробудив інтерес до всього українського

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Уже у 1951 році у районній газеті був надрукований його перший вірш. Після закінчення Тетіївської середньої школи І. Драч викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого. Служив у армії і у віці, коли інші закінчують університет. Влаштувався на роботу в «Літературну Україну». Закінчив дворічні Вищі сценарні курси у Москві, працював сценаристом на кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка, потім у редакції журналу «Вітчизна».

У 1961 р. І. Драч опублікував у «Літературній газеті» драму-феєрію «Ніж у сонці», яка відразу привернула увагу критики. Протягом 1962−1988 p. виходили його збірки: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Шабля і хустина» (1981), «Драматичні поеми» (1982), «Теліжинці» (1985), «Чорнобильська мадонна» (1987), «Храм серця» (1988).

Збірка І. Драча «Корінь і крона» була відзначена Державною премією України імені Т. Шевченка у 1976 р.

Цікавою видається вже перша збірка поета «Соняшник», у якій оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. І до сьогодні «візитковими» для Івана Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала назву й дебютній збірці) та «Етюд про хліб».

Його поезії відомі у перекладах на російську, білоруську, азербайджанську, латинську, молдавську, польську, чеську, німецьку та інші мови.

Також Іван Драч очолював Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, був народним депутатом і першим головою Народного Руху України.

Драч ніколи не вважав себе дисидентом. Він порівнював себе з «волом, робочою бджолою». За своє життя він устиг створити стільки, скільки вистачило б на декілька людських життів, реалізувавши власну життєву програму по максимуму, хоча сам скромно стверджував, що «дуже мало досяг».

Його енергія, впертий оптимізм і віра – у життя, у людей, у власну країну (і це попри особисті трагедії) – вражає й сьогодні та надихає молодь. Повагу викликає не тільки кількість зробленого Драчем, але й якість. Митець ніколи не опускався нижче певного рівня, не був помічений у халтурі. Та, мабуть, найголовніша риса Івана Драча – це чесність. Він був чесним поетом, чесним політиком, і залишався просто чесною людиною, а це неабияка чеснота за будь-яких часів. Вона – на вагу золота, так само, як і її носії.

Нині варто згадати слова письменника, які, як ніколи, є актуальними: «Саме зараз, незважаючи на кровопролиття, кується нація. Або вона відбудеться як така, або знищиться і стане добривом для сусідніх держав».

Помер митець на 81-му році життя, 19 червня 2018 роки після важкої хвороби легень. Це стало непоправною втратою для українського народу, але написані ним слова навіки закарбувалися у пам’яті кожного українця.

Кіноперегляд "Наркоманія: знання проти ілюзій"

Сьогодні, для усіх бажаючих відбувся кіноперегляд "Наркоманія: знання проти ілюзій". Молоді запропонували переглянути документальний фільм "Вкрав у себе життя", у якому наркомани розповідали про те, як вони потрапили у тенета залежності, та про нелегкий шлях її подолання. А діти дізналися про стадії формування  наркотичної залежності і вплив наркотиків  на організм людини із мультфільму "Залежність  в усіх її проявах".