31 травня 2022

 

Калейдоскоп цікавинок

«31 травня день тістечка  Macaroon»

    Щорічно 31 травня в Національний день тістечка  Macaroon ласують цим маленьким кокосовим печивом, сповненим смаку та різноманітності відтінків. Його виникненню сприяли італійці десь у 8 чи 9 столітті. Зрештою печиво потрапило до Сполучених Штатів, де для приготування кокосового мигдального печива потрібно лише кілька інгредієнтів.  Як основний інгредієнт виступає кокосова стружка.

Чи знали ви , що:

     Королева Франції Марія-Антуанетта просто обожнювала мигдальні тістечка. Вона навіть кота назвала на їх честь! 

     Цілу тарілку  Macaroon  було подаровано юному Людовіку XIV на його весілля c Марі-Терезою Іспанською. 

     Спочатку тістечка виглядали дещо інакше: вони не були розділені на дві половинки, і склеювалося паром, без начинки. А у XIX столітті їх почали подавати вже парою половинок, які доповнювалися джемами, лікерами, та навіть спеціями.

     Щодо смаків Macaroon, то є не лише солодкі варіанти, але й з каперсами і рибою, копченим фуа-гра і томатним пюре.

      У Парижі тістечка Macaroon популярніші за еклери майже в 2 рази.

         Найбільшу піраміду з Macaroon, яку занесли до книги  рекордів Гіннеса, спорудили у 2013 році. На її створення пішло 8540 тістечок.







27 травня 2022

Зустріч членів клубу «Берегиня»

 

        27 травня відбулася зустріч членів клубу «Берегиня».  Темою сьогоднішнього засідання було в’язання в техніці амігурумі.

        Амігурумі – це особлива Японська техніка в’язання. З допомогою цього дивовижного виду мистецтва створюються чарівні в'язані іграшки,  найчастіше це милі тваринки такі як ведмедики, зайчики, кішечки, собачки та інші.






Доповненням до засідання став інформаційний калейдоскоп, підготовленний провідним бібліотекарем Юдіною О. Зустріч була теплою і плідною. Її учасниці збагатилися новими знаннями про японське мистецтво вязання гачком амігурумі.

#клубБерегиня  #майстерклас 

25 травня 2022


                                                                       #цитатадня


                                                                 #скануйтачитай


 #скануйтаслухай


 #вічнакласика

Жили – були ляльки Ляльковий круїз


                                          Жили – були ляльки                                        
Ляльковий круїз
25 травня в відділі соціокультурних проектів для користувачів пройшов ляльковий круїз «Жили – були ляльки». Бібліотекар розповіла присутнім про історію створення ляльок. Особлива увага була приділена українській народній іграшці, яка є одним з найдавніших видів декоративного мистецтва. Розмаїття образів захопило відвідувачів, ляльковий круїз подарував дітям та дорослим радість та розкрив казковий світ ляльок.









19 травня 2022

Онлайн-кросворд "Вишиванка-генетичний код нації"

Щорічно 19 травня відзначається День вишиванки - свято традиційного українського одягу. Вишиванка - це предмет гордості українців. Це традиція, яка передавалася з покоління в покоління, попри численні утиски української культури.

Візерунки вишиванок по регіонах України
Кожен регіон України має візерунок вишивки, характерний саме для цієї місцевості.
На Полтавщині вишивали білою ниткою на білій тканині за допомогою техніки гладь. Вишиванки Вінницькій області відрізнялися поєднанням великої кількості технік і кольорів. На Житомирщині вишивали дрібним хрестиком і використовували прості геометричні візерунки, а також покривали вишивкою весь рукав.
Київські вишиванки відрізнялися багатими рослинними візерунками. В Чернігівській області вишивали абстрактні орнаменти дуже дрібним хрестиком і часто використовували Бісер. На Дніпропетровщині часто вишивали чорною ниткою та обшивали манжети рукавів. На півдні України та в Криму були популярні квіткові візерунки. В Запорізькій області часто вишивали квіти і калину, а в Одеській - геометричні візерунки червоною і чорною ниткою.

А тепер ми з вами разом розв’яжемо наш онлайн-кросворд "Вишиванка-генетичний код нації". Розгадати можна за посиланням : https://learningapps.org/watch?v=pzmtiw5k522 . 

     В день вишиванки бібліотеці подарували сучасну українську книгу. 









Всесвітній день вишиванки

 

 Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

  Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй.

  Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно.

Топ 13 цікавих фактів про українську вишиванку

  1. Всесвітній день вишиванки не є офіційним святом, а був започаткований у 2006 році студентами університету одного з міст України.
  Вперше запропонувала ідею акції “Всесвітній день вишиванки” студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк, надихнувшись прикладом свого друга, який постійно носив вишиту сорочку в повсякденному вбранні. Так, частина студентів університету та його викладачів підтримали ініціативу і прийшли на навчання у традиційному українському одязі.
  Саме ця подія започаткувала відзначення Всесвітнього дня вишиванки.
  2. Здавна для українців вишиванка відігравали не стільки функцію одягу, як слугувала, за повір’ями, оберегом від усілякого зла – це було її першочергове призначення. Саме тому в давнину сорочки та сукні оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і на подолі, щоб малюнок торкався усього тіла.
  3. Прародителями вишивки були скіфи. За свідченням давньогрецького історика Геродота, свій одяг вони оздоблювали цікавими візерунками, про що свідчать знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст. Дослідження показали їх ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.
  4. Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
  5. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX столітті, переважно з появою компанії Brocard, яка використовувала для своєї парфумерії рекламні упаковки із зображенням схем-вишивок.
  6. Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок.
  Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.
  Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки.
  Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.
  7. Популярні нині маки, як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, оскільки символізували печаль і смерть, а широкого поширення набули в кінці XX століття.
  8. Першим модником у вишиванці був видатний український письменник Іван Франко У 19-му столітті він почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду. Сучасники згадували: «Де б він не з’являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток». Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі.
  9. Першим ведучим, який з’явився у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. У вишиванці він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на "5 каналі" ще у 2004 році.
  10. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.
  Наступний схожий рекорд було встановлено в 2018 році у Волновасі Донецької області, коли біля будівлі райдержадміністрації з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України було презентовано рекорд України з найбільшої кількості людей у вишиванках на одній локації в зоні Операції об’єднаних сил, де в патріотичному одязі зібралося 5 095 осіб і один песик.
  11.Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками. Так, на Слобожанщині побутували рослинні, рослинно-геометричні та геометричні мотиви орнаментів. Вишивали головним чином чорними і червоними нитками, рідше білими і синіми.
  12. Сьогодні вишивка дуже популярний тренд не тільки в Україні, а й за кордоном. Елементи українських етномотивів використовували такі відомі світові дизайнери як Джон Ґальяно (Dior), Фріда Джаніні (Gucci), модний дім Valentino. У 2015 році американське видання Vogue опублікувало статтю, в якій назвав українську вишиванку одним з головних трендів сезону, а в 2016 році американське видання The New York Times – головним трендом літа. У період проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році в Україні Мадонна купила собі українську вишиванку. Також полюбляють носити вишиванки Міла Куніс, Діта фон Тіз, Сандра Буллок, Кейт Мосс, Джекі Чан, Ніколь Кідман.
  13. Вперше в історії України знято документальний повнометражний фільм про вишиванки «Спадок нації» (автори стрічки – режисер Олександр Ткачук та сценаристка Леся Воронюк).
  Стрічка, гаслом якої стали слова «Вишити, щоб вижити», умовно ділиться на дві частини: етнографічну, що розповідає про відмінності у вишиванках в різних місцевостях держави, та історичну, побудовану на унікальних розповідях людей про долю вишиванки в їхньому житті.


 

Історія української вишивки

Українці й вишивка — неподільні поняття. Але цікаво, коли вперше в історії  люди почали прикрашати одяг вишитими орнаментами, й що це були за візерунки? Скіфи, сармати, кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкір тварин вишитими геометричними орнаментами, що складалися зі свастик, меандрів, хвиль. Про це нам відомо з оповідей грецького історика Геродота. Також фігурки людей в одязі з елементами вишивки археологи знаходили на золотих прикрасах, статуетках.
Історія виникнення вишивки в Україні пов’язана з Трипільською культурою, яку відносять до епохи пізнього неоліту. Нам добре відомо, що трипільці були майстерними гончарями, які не просто робили посуд із глини, але й прикрашали його характерними спіральними, хвилястими візерунками. Історики переконані, що мотиви були й на одязі трипільців. Але до нашого часу полотна із льону й коноплі, звісно, не збереглися. Лише фрагменти трипільської кераміки — свідки історії українського вишитого одягу.
            Розкопки Соколової могили на Миколаївщині порадували цінителів української культури.  Серед поховань сарматської жриці науковці знайшли фрагменти шовкової тканини із золотою вишивкою. Знахідку датують I ст. до н.е. Цікаво, що одяг оздоблювався у техніці «у прикрій». Вона стане розповсюдженою аж у XII ст., у часи Київської Русі. Історики вважають, що візерунки викладалися золотою ниткою на шовку, а вже потім пришивали жовтими нитками до основи. Ймовірно, це були сакральні символи плодючості або багатства.
            Історія походження української  вишивки буде не повною, якщо не згадати про металеву статуетку чоловічка з Мартинівського скарбу, датованого VI століттям і знайденого в Черкаській області біля села Мартинівка. Фігурка “одягнена” у сорочку із вишивкою на грудях. В українській історії чимало прикладів, коли  вишиті орнаменти знаходили на кам'яних бабах у степах.
            Історія української вишивки має чимало задокументованих свідчень того, що знать була вбрана у вишитий одяг. В Іпатіївському літописі від 1252 р. говориться, що князь Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в кожух, обшитий золотими плоскими мережками.
Історія розвитку української вишивки 

Найдавнішими українськими мотивами були геометричні візерунки, наприклад, спіралі трипільської культури. Хвилясті лінії, ромби, зигзаги, меандри, кола і цятки — такими були перші фрагменти українських орнаментів. Щодо технік, то найдавнішими  українськими вважаються подібні прийоми, як «прокол», «шов по формі», «шов в ялиночку», «шов у прикріп», «єдвабний шов», «шов по мотузці», «панцерний шов». Цими техніками оздоблювалися ризи священників та декор церкви за часів Київської Русі. До речі, саме тоді з’явились і перші вишивальні школи, які започаткувала сестра Ярослава Мудрого, Анна. Історія свідчить, що при церквах та монастирях дівчаток навчали працювати із шовковими нитками, гаптувати золотом та сріблом на парчі, оксамиті, декорувати вироби коштовним камінням.
Найдавнішими українськими  вишивальними техніками в історії є  пряма гладь, яка дуже популярна в усіх регіонах України, та “ретязь”, яку полюбляли на західній Україні. Остання техніка є різновидом класичного “хрестика”. Практикували вишивальниці до 150 видів технік та варіантів оздоблень одягу. Серед них були односторонні (коли візерунок лише з однієї сторони — тамбурний шов, плоска гладь, хрестик), двосторонні (двостороння гладь, низинка і т. д.).
З XVIII ст. популярності у вишивальниць набирає бісер (гарус), стеклярус (видовжений бісер). Як свідчить історія української вишивки, дрібними намистинками зі скла полюбляли вишивати на західній Україні. Навіть зараз на Буковині, Закарпатті, Львівщині, Франківщині фаворитами серед  місцевих є вишиванки, розшиті бісером, гердани (намиста із бісеру).
Переломним моментом в історії української вишивки стало XIX ст., коли популярності набули замовлення вишиванок у майстринь. Тепер не треба було самостійно шити та оздоблювати сорочки, сукні, а можна було замовити вбрання з будь-якої нагоди. Значну роль у популяризації вишивки як елемента повсякденного одягу серед інтелігенції зіграв Іван Франко. Він першим сміливо і цілком вдало поєднував класичну вишиту сорочку із діловим стилем (піджаком). І його приклад зараз наслідують політики.
Історія української вишивки має ще одну яскраву сторінку —визвольна боротьба в часи Української революції (1917-1921 роки) та періоду УПА (1942-1949). Воїни повстанці обов’язково мали з собою чорну сорочку, як варіант одягу для поховання. Депортовані та розкуркулені українці в таборах ГУЛАГу продовжували вишивати. У фондах національних музеїв є вишивки, виконані із клаптиків матраців, вишиті риб'ячими кістками замість голки.
На заміну майстриням-вишивальницям прийшла техніка. Перша в історії машинка для вишивки була презентована 1821 року на технічній виставці у Франції. З 40-их років XX століття машинна вишивка зробила вишитий одяг доступним задоволенням для всіх.
Історія української вишивки зробила черговий виток після здобуття незалежності та з часів Помаранчевої революції. Одяг з орнаментами перестав сприйматися як елемент фольклорного костюму для сценічного виступу, а став одягом, який засвідчує національну ідентичність, патріотизм та походження.
Сучасна українська вишивка переживає розквіт. До традиційних технік та матеріалів додається вишивка на органзі, євросітці, що значно розширює асортимент вишитого одягу.
Призначення

Українська вишивка ніколи не обмежувалась винятково сорочками.Геометричними, рослинними, зооморфними, антропоморфними візерунками прикрашались й продовжують прикрашатися:

домашній текстиль. Історія української вишивки свідчить, що вишивкою оздоблювали скатертини, простирадла, наволочки для подушок, фіранки, рушники, серветки, килими, гобелени.
сакральні речі: ризи для священиків, підставки під чаші, ікони, скатертини під підсвічники.

Як свідчить історія української вишивки: мистецтво живе і буде жити тисячоліття. Допоки українці одягатимуть одяг із вишитими елементами, доти триматиметься зв’язок між поколіннями.






Чарівна краса вишиванки

 


У День вишиванки 19 травня наша бібліотека приєдналася до  загальноміського флешмобу. В цей день співробітники та відвідувачі  бібліотеки були вдягнені у вишиванки.















18 травня 2022


                                                                 #скануйтаслухай


  #вічнакласика

Книжкова виставка «Кримські татари: роки поневірянь і надій»

 

До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 ТРАВНЯ 1944 РОКУ В ДОСВІТНІХ СУТІНКАХ ЗДІЙСНИВСЯ ЩЕ ОДИН ЗЛОЧИН КОМУНІЗМУ — ПОЧАЛАСЯ МАСОВА ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ З ЙОГО ІСТОРИЧНОЇ БАТЬКІВЩИНИ. 15 ХВИЛИН НА ЗБОРИ, І ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ І ДІТЕЙ ПОЧАЛИ ШЛЯХ ДО ВЕЛИКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТРАГЕДІЇ — ЗАГИБЕЛІ ПОЛОВИНИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ НАЦІЇ.


Вшановуючи пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року, було підготовлено віртуальну книжкову виставку «Кримські татари: роки поневірянь і надій».

Вашій увазі пропонуються книги з актуальних питань історії, розвитку культури та освіти кримських татар, збереження і відродження національного культурного надбання.




До дня пам'яті геноциду кримськотатарського народу

13 травня 2022

Майстер-клас «Весняний кошик»

 


               13 травня пройшло засідання членів клубу «Берегиня». Цього дня майстрині

          робили весняний кошик з фетру. За творчим процесом час пролетів непомітно.

           Після майстер класу жінки розглядали журнали з рукоділля, надихаючись

           спілкуванням, та насолоджуючись чаюванням. Жінки клубу  приємно та с користю

             провели час.


#клубБерегиня  #майстерклас 


«Жили – були ляльки»

 

Увага!

Лялькa – oдин з нaйдaвнiшиx винaxoдiв людcтвa.  З ляльками світ стає добрішим, тому запрошуємо усіх  бажаючих  в відділ соціокультурних проектів  ознайомитися з виставкою «Жили – були ляльки»,  на якій  представлено багато ляльок у різних видах техніки: орігамі, ляльки-мотанки, текстильні,  інтер’єрні та колекційні ляльки, від  ляльок початку ХХ сторіччя до найпопулярніших  та сучасних.




« Наші руки не нудьгують, вони щось завжди майструють!» Інформхвилинка

 13 травня  для жіночого клубу « Берегиня» пройшла інформхвилинка

Безліч добрих порад знайшли для себе жінки  на журнальних сторінках та не витрачали часу даремно.