23 серпня 2022

День міста Луцьк

 

Луцьк - місто-технопарк - центр Волинської області України відзначає свій День міста 23 серпня . Це дуже гарне, духовно багате місто, що поєднує в собі європейську вишуканість та українську гостинність.
Сучасна назва міста Луцьк походить від більш старої назви «Лоуческ» або «Лучеськ». Єдиної думки щодо походження цього слова немає, але вченими неодноразово висувалися різні гіпотези. Найбільш популярними є припущення, наприклад, про те, що назва походить від слова «Лук», тобто «вигин річки», або назва пов’язана з ім’ям вождя східнослов’янського племені дулібів - Луки, який і заснував це місто, або що ця назва має кельтське походження , і ,так само як Ліон і Лондон, походить від імені бога Луга, або ж вона походить від самоназви племені «лучан". Один з учених - Срезневський - стверджує, що назва міста походить від слова «луки», - вигін біля річки.
Рік заснування літописного «Лучеська Великого на Стирі» не відомий. Згідно з одними джерелами, він був заснований дулібами у VII ст., а за іншими - Володимиром Великим близько 1000 р. У літописі вперше згадується 1085 р., коли він був вже укріпленим містом, що витримало 6-місячну облогу Болеслава Хороброго. Первісними його мешканцями були представники східнослов’янських племен дулібів і волинян. У 1097 р. Святополк II віддав Луцьк Давиду Святославичу, який незабаром був вигнаний Давидом Ігоровичем. З тих пір Луцьк до середини XII ст. залишався передмістям Володимир-Волинського князівства, незважаючи на домагання князів київських.
Сучасна історія міста обширна і неоднозначна. Під час громадянської війни (з 1917р. по 1920р.) Луцьк неодноразово переходив з одних рук до інших. З 1921року по 1939 рік він перебував у складі Польщі. У вересні 1939, відповідно до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, місто увійшло до складу УРСР.
Міста обласного значення Волинської області: м. Володимир-Волинський, м. Ковель, м. Луцьк, м. Нововолинськ.
Міста районного значення Волинської області: м. Берестечко, м. Горохів, м. Камінь-Каширський, м. Ківерці, м. Любомль, м. Рожище, м. Устилуг.

День міста Харків


День міста Харків відзначається 23 серпня. 
Харків - великий науковий, індустріальний, транспортний і студентський центр України. Другий, після Києва, культурний центр України.
Засновником міста вважається міфічний козак XVI - початку XVII століть чи навіть XVIII століття - Харько. Назва міста пішла від річки Харків, назва якої вже була присутня між 1553 і 1627 роками на царській карті Велике Креслення.
Сучасне місто виникло на плато вододілу річок Харків і Лопань на місці зруйнованого давньоруського городища - спочатку як невелика фортеця Московської держави для захисту кордонів від набігів кочівників в 1767-1773 роках.
1651 рік - дата на прапорі Харківського козачого полку.
Близько 1669 року Харків одержав назву «полкового міста Харківського козачого полку». З моменту заснування Слобідської губернії в 1765 році - губернію.
У 1780-1796 - центр Харківського намісництва. Протягом XVIII-XIX століть - торговий, культурний і промисловий центр Слобідської України.
До 1837 року у Харкові налічувалося понад сімдесят промислових підприємств: млинів, салотопок, винокурних і шкіряних заводів.
У 1789 р. у Харкові відкрився перший на Україні стаціонарний театр, в 1805 - другий на нинішній території України університет, у 1885 - технологічний інститут, зараз - НТУ «Харківський політехнічний інститут», у 1912 - Вищі комерційні курси - Харківський комерційний інститут.
З 1918 по 1919 рік Харків був столицею так званої "Донецько-Криворізької республіки" у складі РРФСР, однак московським окупантам так і не вдалося кардинально змінити етноприналежність даної території і з 1919 по 1934 місто стало столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки.
У 1946 році, після закінчення Другої Світової, був прийнятий новий генеральний проект планування і реконструкції міста.
У 1965 році в місті було 2250 вулиць, провулків і площ.
Міста обласного значення Харківської області: м. Ізюм, м. Куп’янськ, м. Лозова, м. Люботин, м. Первомайський, м. Чугуїв.
Міста районного значення Харківської області: м. Балаклея, м. Барвінкове, м. Богодухів, м. Валки, м. Вовчанськ, м. Дергачі, м. Зміїв, м. Красноград, м. Мерефа, м. Південне.

Онлайн-привітання поетів літературної вітальні «Майстерність та Натхнення» до Дня Незалежності України. Вірші читають Руменко Т., Карплюк В.,Трофімов С.

З Днем Незалежності ми вас вітаємо!
Україну любити щиро бажаємо!
З Богом долати усі негаразди,
Свою волю нікому не дати украсти.
Українську історію бережно знати,
Українську гідність не дати топтати,
Прадідів-козаків тихо шанувати,
Мову, сім'ю, церкву свою захищати.
В Новий День народження нашої Неньки
Бажаємо щастя й достатку рідненькій!

Онлайн-привітання поетів літературної вітальні «Майстерність та Натхнення» до Дня Незалежності України. Вірші читають Руменко Т., Карплюк В.,Трофімов С.

З Днем Незалежності ми вас вітаємо!
Україну любити щиро бажаємо!
З Богом долати усі негаразди,
Свою волю нікому не дати украсти.
Українську історію бережно знати,
Українську гідність не дати топтати,
Прадідів-козаків тихо шанувати,
Мову, сім'ю, церкву свою захищати.
В Новий День народження нашої Неньки
Бажаємо щастя й достатку рідненькій!


Онлайн-привітання поетів літературної вітальні «Майстерність та Натхнення» до Дня Незалежності України. Вірші читають Руменко Т., Карплюк В.,Трофімов С.


З Днем Незалежності ми вас вітаємо!
Україну любити щиро бажаємо!
З Богом долати усі негаразди,
Свою волю нікому не дати украсти.
Українську історію бережно знати,
Українську гідність не дати топтати,
Прадідів-козаків тихо шанувати,
Мову, сім'ю, церкву свою захищати.
В Новий День народження нашої Неньки
Бажаємо щастя й достатку рідненькій!



День Державного Прапора України


   Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

 Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.
22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.
24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.
(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)


        #цитатадня