субота, 20 листопада 2021 р.

Сельма Лагерлеф - перша жінка-письменниця

Сельма Оттіліана Ловіза Лагерлеф народилася 20 листопада 1858 року в маєтку Морбака, у провінції Вермланд, що на півдні Швеції, і була п'ятою дитиною з шести в родині відставного армійського офіцера Еріка Густафа Лагерлефа(1819—1885), лейтенанта в Королівському Вермландському полку та вчительки Ловізи Вальрот (1827—1915), доньки успішного комерсанта, власника ливарного цеху.

Дитинство Сельми було щасливим, попри важку травму стегна, викликану дисплазією кульшового суглоба. яка на кілька років прикувала її до ліжка.  Все життя письменниця накульгувала. Селма здобула якісну домашню освіту, викладання здійснювалось англійською та французькою мовами.

Закінчивши у 1882 році Стокгольмську Вищу вчительську семінарію, Лагерлеф стала вчителькою. Вона працювала в школі для дівчаток у Ландскруні, тоді й почала писати перший роман — «Сагу про Єсту Берлінга». Його початкові розділи Лагерлеф надіслала на літературний конкурс, спонсором якого був журнал «Idun».

Одержавши стипендію від короля Оскара й фінансову підтримку від Шведської академії, Сельма Лагерлеф цілком присвятила себе письменству. 

У 1907 році вона була обрана почесним доктором Уппсальского університету.

У 1914 році Лагерлеф стала першою жінкою, яка була обрана до Шведської академії. 

Вона була переконаною гуманісткою, дотримувалася демократичних і пацифістських поглядів, боролася за права жінок, а напередодні Другої світової війни допомагала діячам німецької культури уникнути переслідування нацистів. 

16 березня 1940 року Сельма Лагерлеф померла у своєму будинку в Морбаці.

Творчість

Першим твором письменниці став роман «Сага про Єсту Берлінга», в якому переважав характерний для 1880-х років неоромантизм (оспівувалась патріархальна старовина, землеробська культура і життя дворянських садиб, одні проти одних міського життя).

Згодом з'явилися збірки новел «Невидимі тенета» (1894), «Королеви Кунгагели» (1899), романах «Переказ про старий маєток» (1899), «Гроші пана Арне» (1904), "Легенди про Христа "(1904) переважали казкові мотиви, засновані на фольклорі. Також, у своїх творах письменниця висвітлює багато філософських, морально-релігійних проблем того часу. Подорож до Єгипту та Палестини (1899—1900) надихнула Сельму Лагерлеф на дилогію «Єрусалим» (1901—1902), яка принесла авторці славу видатної романістки.

Найпопулярніша дитяча книга Лагерлеф, «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», з'явилася 1906 року.


Більш зрілий період творчості письменниці ознаменувався виходом у світ таких творів, як «Будинок Лільекурна» (1911), збірок казок, новел і легенд «Тролі та люди» (1915, 1921), романом «Вигнанець» (1918), повістю «Візник» (в 1912) і найбільш значним твором того періоду — романом «Імператор Португальська» (1914). У 1920-х роках Лагерлеф звернулась у своїй творчості до жіночої теми, вона пише оповідання, історичну трилогію — «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд», — і біографію фінського шведськомовного письменника Захаріаса Топеліуса.

У 1909 році Лагерлеф отримала Нобелівську премію «як данина високому ідеалізму, яскравій уяві й духовному проникненню, які відзначають всі її твори». 

До Дня Гідності і Свободи

Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву "Євромайдан", а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням відстоювання прав людини та громадянина.

До цієї події в нашій бібліотеці представлена книжкова експозиція "День Гідності і Свободи"

Запрошуємо всіх охочих переглянути її й ознайомитися з документами, представленими на виставці.

Виставка розрахована на широке коло користувачів — науковців, студентів, небайдужих до історичних подій нашої держави.













Мистецький всесвіт Богдана Ступки

В рамках наказу про відзначення 80-ї річниці від дня народження Богдана Ступки, з 15 по 19 листопада, у бібліотеці відбулися кіноперегляди, присвячені життю та творчості українського актора Богдана Сильвестровича Ступки. Відвідувачі бібліотеки з цікавістю переглянули презентацію, дізналися нові цікаві факти із життя видатного актора, ознйомились із його творчою спадщиною. Після перегляду, глядачі згадали та обговорили разом з бібліотекарем фільми з участю Богдана Сильвестровича.