понеділок, 10 січня 2022 р.

Виставка - портрет «Таємничий Сковорода…»

З 10 січня у ВБСЧ №2 «ДіМ» експонується виставка - портрет «Таємничий Сковорода…» . На виставці представлено видання про життєвий та творчий шлях Г. Сковороди. Відвідувачі мали можливість переглянути відео: “Великі Українці – Григорій Сковорода” та документальний фільм “Таємничий Сковорода”.

 




 

Костянтин Коверзнєв - майстер верлібру

Костянтин Леонідович Коверзнєв (народ. 10 січня 1975 р. в Києві) — український поет, прозаїк, літературний критик, журналіст, лауреат міжнародної премії «Гранослов», член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України. Закінчив філологічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (українське відділення).

Після вступу до університету Коверзнєв починає співпрацювати як журналіст із періодичними виданнями «Україна молода», «Злагода», «Срібна земля». Згодом стає редактором відділу журналу «Україна». Після закінчення університету Костянтин Коверзнєв працює в різних ЗМІ, літредактором, журналістом, відповідальним секретарем, шеф-редактором газети.

Перші публікації з'явились в 1989 році в газеті «Вечірній Київ». 1990 року в газеті «Молода гвардія» з'являється оповідання «Голодна осінь», присвячене темі Голодомору. В цей період автор також друкується в заводській багатотиражці «Робітнича трибуна». Зокрема, саме там побачило світ оповідання «Перукарня». 1990 року бере участь у заходах в рамках поетичного фестивалю «Залотий гомін».

На час навчання в університеті припадає поетичний дебют Коверзнєва: за 1994 рік двічі в газеті «Український оглядач» виходять добірки віршів молодого поета, в журналі «Україна» з'являється добірка «Напівглухий кут», а в часописі «Дзвін» — добірка «Диван оснулих».

1995 року в літературній газеті «Знак» з'являється оповідання «Триніжок сну».

1997 року він стає лауреатом міжнародної премії для молодих літераторів «Гранослов», після чого, наступного року видавництво «Гранослов» випускає друком збірку поезій «Немає жалю». 1998 року бере участь у колективній збірці «Шлях на Говерлу» (Січеслав).

Коверзнєв активно друкується в літературній періодиці: зокрема, в журналах «Дзвін», «Український засів», «Київ», «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу», «Світо-вид», «Підземний перехід», «Робот», «Українські проблеми», «Україна», «Соборність», в альманахах «Боян», «Гранослов запалює зірки», «Слово, твоя Батьківщина», антологіях «Початки», «Антологія української поезії другої половини XX століття», антології українського верлібру «Ломикамінь», газетах «Слово Просвіти», «Без цензури», «Українська газета», «Українська мова та література», «Робітнича газета», «Молодь України», «Київ сьогодні» тощо.

У 2002 році видавничий центр «Просвіта» видає книгу «Наше прощання (Рефрени та сантименти)».

2007-го року видавництво «Український клуб» видає третю поетичну книжку поета «Телескопи».

Низка поезій Коверзнєва перекладена білоруською, англійською та вірменською мовами.

2011-го року написав міні-роман «Ти не прочитаєш цю книжку», уривки з якого оприлюднили кілька популярних літературних сайтів (зокрема, «Буквоїд»).