06 квітня 2022


                                                                      #цитатадня


                                                                     #скануйтачитай

Смак сучасної української літератури

 


Українська сучасна література знаходиться на тому ж етапі розвитку, як і Україна. Вона  розвивається, базуючись на фундаменті, який ніхто не зміг зруйнувати. Хороші книги дають нам орієнтири, вказують напрямки розвитку, після їх прочитання ми мислимо ясніше і нам куди простіше відділити хороше від поганого. Зрозуміло, що література, аби справлятись з такими завданнями, мусить бути багатою змістом і виражена у вдалій формі. Літературний процес сучасної України нараховує багато імен. Подивимось, яка ж саме література цікавить читачів нашого відділу. З кожним роком інтерес  користувачів до сучасної художньої української літератури зростає, і що втішає, вона дуже популярна у молоді. 
Читати рідне стало не просто модним, але й цікавим. Кожного року читачі, які слідкують за сучасним літературним процесом, з нетерпінням очікують нових презентацій улюблених та відомих письменників та із задоволенням знайомляться з новими іменами молодих авторів, яких з’являється чимало. Вже традиційно інтерес читачів викликають книги В. Шкляра, Ю Винничука, В. Лиса, Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, Л. Дашвар та ін.. Популярними у користувачі відділу стали твори Тамари Горіха Зерня, Артема Чапая, Олени Печорної, Артема Чеха, Наталки Гуменюк та ін.
Книги  культурний код українців, наша спадщина, що ввібрала в себе радість, пристрасть, біль і надію  нашу й наших предків. У творах автори описують мирне життя, події минулого (В. Шкляр «Характерник»), заглядають у майбутнє (Ю. Щербак «Час смертохристів»), піднімають проблеми соціально-політичного характеру та найважливішу сьогодні тему воєнного протистояння. «Під час війни культура не може стояти осторонь, вона має бути на передовій» (Кириленко В. міністр культури України (2014-2016). Це ж саме можна сказати і про літературу. Тому не дивно, що проза сучасних українських письменників нерідко торкається важливої теми війни на Сході України. Твори про війну допомагають переосмислити й проаналізувати нашу сучасну історію, знаходять відгук в серцях читачів, сприймаються дуже болісно. Емоційні переживання викликають твори Т. Горіха Зерня «Доця», Є. Положія «Іловайськ, А. Куркова «Війна»та ін. Книга Н. Гуменюк «Загублений острів» є справжнім голосом анексованого Криму. Великий резонанс викликала книга «Справа В. Стуса» (уклад. В. Кіпіані) про кримінальну справу, життя і смерть українського поета. Тобто, користувачів відділу цікавлять не тільки романи. Вони із задоволенням читають сучасну публіцистику,поезію, есеїстку Т. Прохаська, В. Лиса, Ю. Іздрика, О. Забужко, С. Жадана та ін.
Українську літературу читають, це доводять нам письменники, які публікують свої твори, і на чиї літературні вечори приходять натовпи. Це підтверджують зустрічі з В. Шкляром, М. Кідруком, С. Жаданом, В. Шовкошитним, О. Забужко, А. Любкою та ін., що відбулися в нашій бібліотеці.
Популяризації сучасної української літератури сприяє й те, що за останні 3-4 роки держава почала давати бібліотекам більше українських книжок. Зокрема, нові надходження у відділ художньої літератури отримані від державної установи "Український інститут книги," завдяки Програмі поповнення фондів публічних бібліотек і надання грантів інституційної підтримки. Деякі з цих видань були представлені на виставці "Книжковий спалах" (М. Гримич «Юра», С. Андрухович «Амадока», А. Любка «У пошуках варварів»). Дана виставка познайомить вас з новими творами як  відомих, так і  не зовсім знаних авторів. 
 
Горіха Зерня, Тамара. Доця : роман / Т. Горіха Зерня. – К. : Білка, 2019. – 288 с.
 
«Доця»  дебютна книжка української письменниці відзначена премією «Книга року BBC-2019». «Доця» — це, як стверджує анотація, твір про любов. А ще про надлюдську віру у свою справу, патріотизм і справжню дружбу.
У романі зображено один із найскладніших періодів війни на Донбасі, а саме  її початок. Час, коли української армії майже не існувало, коли вся оборона трималася на запалі добровольців і волонтерів, коли українське суспільство ще не до кінця усвідомлювало, що відбувається навколо взагалі.
Книги про війну в Україні допомагають переосмислити й проаналізувати нашу сучасну історію. Зокрема, в «Доці» авторка робить екскурс у довоєнні часи: життя головної героїні та Донецьк безпосередньо до початку війни. Так вона намагається показати, що передувало початку кровопролиття, які були передумови.
Доця — мешканка Донецька, волонтерка, одна з тих, хто своїми руками будував українську армію у 2014 році, одна з тих, хто втратив усе, але не втратив надію та віру. Роман кишить жахами справжньої війни, але динамічний сюжет, сповнений своєрідними волонтерськими пригодами, по-справжньому перехоплює подих.
Твори про Донбас подекуди викликають багато суперечностей та дискусій, адже ця тема досі залишається надто болючою та складною.
 
Положій, Євген Вікторович. Іловайськ : розповіді про справжніх людей / Є. В. Положій. – Х. : Фоліо, 2015. – 384 с.
 
"Іловайськ"  книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на Сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми. Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, автор просить вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.
 
Курков, Андрій Юрійович. Війна / А. Ю. Курков ; пер. з рос.: В. С. Бойко, К. П. Ісаєнко. – Х. : Фоліо, 2019. – 640 с.
 
До цієї книжки увійшли твори всесвітньо відомого письменника Андрія Куркова, які пов’язані однією темою  війною. «Щоденник Майдану та війни» — особистий щоденник автора, фіксоване відображення життя у Києві та країні, доповнений записами про перипетії на сході України, в Криму, роздумами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас останні роки. А у романі «Сірі бджоли» розповідається про життя пенсіонера сорока дев’яти років Сергій Сергійовича, який живе у селі Мала Староградівка, що знаходиться у так званій сірій зоні. Головна його турбота — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни...
Гуменюк, Наталя. Загублений острів : книга репортажів з окупованого Криму / Н. Гуменюк. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2020. – 312 с.
 
Загублений острів  це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці  справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось  просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.
Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.
 
Справа Василя Стуса : зб. док. з архіву колишнього КДБ УРСР / уклад. В. Кіпіані. – Х. : Vivat, 2019. – 688 с.
 
Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували  збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Стуса на лаву підсудних  за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда». У цій книжці зібрано документи з шеститомної кримінальної справи, яка зберігається на полицях колишнього архіву КДБ УРСР у Києві (нині  Галузевий державний архів СБУ). Як і за що було заарештовано поета? Хто під час процесу намагався врятувати Василя Стуса, а хто зробив усе, щоб він назавжди зник за ґратами політичної зони на Уралі? До матеріалів 1980 року  додано кілька публікацій, з яких читачі дізнаються про маловідомі факти життя, ув'язнення та загибелі одного з найбільш визначних не тільки українських, а і європейських поетів ХХ століття. У книжці вміщено архівні документи зі справи Василя Стуса (протоколи обшуків, допитів, листи, статті і т. д.), фотографії, статті Вахтанга Кіпіані, а також відомих дисидентів — Василя Овсієнка, Леоніда Бородіна. Додано останні прижиттєві нотатки Стуса  «З таборового зошита», таємно передані з табору на волю. Передмова Вахтанга Кіпіані.
Шкляр, Василь Миколайович. Характерник : роман / В. М. Шкляр. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 304 с.
 
Василь Шкляр  один з найвідоміших письменників сучасної України. Кожна його книжка стає бестселером.  Шкляр є лауреатом багатьох літературних премій, але найдорожча з них – народна Шевченківська, яку автор отримав після того, як 2011 року відмовився прийняти з рук антиукраїнської влади присуджену йому Національну премію імені Тараса Шевченка.
 Роман"Характерник" про Запорозьку Січ сімнадцятого століття. Події у книзі розгортаються довкола постаті кошового отамана Івана Сірка, який кидає виклик самому російському цареві. 
У другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої Московії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника, що на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з Москвою. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?
Щербак, Юрій. Час смертохристів : міражі 2077 року : перший роман із трилогії "Час" / Ю. Щербак. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. – 488 с.
 
Роман визначного українського письменника Юрія Щербака «Час смертохристів. Міражі 2077 року»  це блискучий гостросюжетний політичний трилер, дія якого розгортається напередодні «Четвертої глобальної війни». Різкий сигнал тривоги, яскрава антиутопія, у якій за гротескною формою і фантастичністю ситуацій стоїть реальна масштабність можливих геополітичних подій майбутнього. Написаний вісім років тому, цей один із найвиразніших творів сучасної літератури провістив, зокрема, чимало трагічних моментів наших днів. Вагомої переконливості твору надає також і та обставина, що Юрій Щербак як колишній Надзвичайний посол України у США, Канаді, Мексиці та Ізраїлі має широкий кут зору на проблематику міжнародних відносин. У своєму романі він щедро використовує цитування таємних документів, які розкривають цинізм і подвійні стандарти гравців світової політичної сцени, і подає своє парадоксальне бачення того, що може статися з Украї­ною і світом у майбутньому. «Час смертохристів»  перший роман із трилогії «Час».
Винничук, Юрій Павлович. Нічний репортер : роман / Ю. П. Винничук. – Х. : Фоліо, 2019. – 240 с. 
 
Події роману «Нічний репортер» відбуваються у Львові в 1938 році. Журналіст Марко Крилович, якого прозвали «нічним репортером» за його нічні репортажі з життя міського дна, береться розслідувати вбивство кандидата в президенти міста. При цьому він потрапляє в різноманітні як любовні, так і кримінальні пригоди, інколи ризикуючи життям. Маркові неофіційно допомагає комісар поліції Роман Обух, якого начальство відсторонило від розслідування вбивства. А тим часом у справу втручаються німецькі й совєтські шпигуни, розслідуванням зацікавлюється також польська контррозвідка. Окремий інтерес виявляють і кримінальні кола. Перед нами постає мальовничий і яскраво описаний злочинний світ тогочасного Львова, шинки-мордовні, батяри, заклади для повій. Читачеві доведеться разом з героями розплутувати загадку за загадкою на тлі тривожного настрою львів’ян, які живуть у передчутті війни.
 
Прохасько, Тарас Богданович. Так, але... : [роман] / Т. Б. Прохасько. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2019. – 152 с.
 
Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє  написати роман, знову його не написав. Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова.
Чех, Артем. Район "Д" : [зб. історій] / А. Чех. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2019. – 320 с. 
 
«Район «Д» – збірка об’єднаних спільним часом і простором історій, з яких поступово вимальовується портрет автора на тлі «інших берегів», де минули його дитинство, отроцтво і юність. Самокритичний портрет, у якому можна розгледіти риси хуторянства і космополітизму, дріб’язковості й великодушності та ще багато чого. Водночас це груповий портрет кількох десятків більш або менш прописаних мешканців згаданого черкаського району з їхніми більш або менш успішними спробами пережити несподіваний перехід від пізньорадянської до ранньонезалежної України.
Іздрик, Юрій Романович. Календар любові  / Ю. Р. Іздрик. – Л. : ВСЛ, 2015. – 432 с.
 
«Календар любові», у певному сенсі, – справді календар. У цій збірці 365 віршів, це – вірші на щодень, вірші на кожну пору року, на кожен сезон. Переважно тут інтимна лірика, хоча трапляються і тексти про війну, про світ, який зовні.
Автор розповів, що насправді за три роки щоденної поетичної творчості віршів назбиралося більше, ніж 365 віршів, але лише частина з них увійшла до збірки. «Одним з моїх авторських міфів є те, що три роки щоденної поетичної творчості породило близько тисячі віршів,  пояснює Іздрик.  Ідея «Календаря любові» у тому, що сюди мало увійти найкраще з цієї тисячі. Це наче «Псалтир для щоденного читання», як назвав збірку письменник Володимир Єшкілєв. Ці вірші позитивні, у них є любов, ними я намагався змоделювати життя собі і, можливо, вони стануть в пригоді комусь із вас».

Чапай, Артем. Дивні люди : поема (рондель) / А. Чапай. – Чернівці : Книги - ХХІ, 2019. – 304 с.
 
Українські вчені відтворили за ДНК неандертальця. Він виростає в секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив, і лише після досягнення повноліття виходить у великий світ. Через брак життєвого досвіду та особливості мислення український неандерталець постійно втрапляє у дивні ситуації – а на тутешніх сапієнсів дивиться поглядом дещо наївного стороннього. Втім, поступово виявляється: все може бути складніше. І це не фантастика. Це, як з іншого приводу скаже одна з героїнь, «радше трагікомедія».
 
Дашвар, Люко. #Галябезголови : роман / Л. Дашвар. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. – 400 с.
 
Понад 500 тисяч примірників книжок Люко Дашвар уже знайшли своїх читачів. Авторка пише так гостро й проникливо, психологічно і чуйно, що торкається струн душі кожного. Неможливо не співчувати героям, так само як неможливо не звернути увагу на болючі і неоднозначні проблеми, які порушує письменниця.
Благими намірами вимощений шлях до пекла. Галя сповна відчула сенс цього вислову. Її життя перевернулося лише через те, що вона прагнула допомогти іншій людині. Дівчина втратила все: роботу, чоловіка, друзів, віру в людей. Та що, як усе найбільш значуще і неймовірне починає відбуватися з нами саме тоді, коми ми намагаємося видряпатися з пекла? Це непросто, бо людина по-справжньому втрачає голову лише від двох речей: від страху і від кохання. Однак що робити, коли тебе одночасно накривають і страх, і кохання?..  
 
Лис, Володимир Савович. Місяць, обмитий дощем : кн. малої прози : [збірка] / В. С. Лис. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 352 с.
 
Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя — немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю і дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова… Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки,  автобіографічні. Це твори, над якими письменник працював протягом багатьох років передусім для того, аби увічнити події, що вразили його.
Печорна, Олена. Грішниця : [роман] / О. Печорна. – 2-ге вид., стер. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 288 с.
 
Олена Печорна не лоскоче читача, викликаючи в нього штучну веселість, але й не намагається шокувати, кидаючи його в моторошні будні Лариси, головної героїні, життєву стежку якої ми маємо можливість прослідкувати в романі.
Розділи про сьогодення героїні, мов намистини, чергуються з розділами про її дитинство, потім про юність. Авторка майстерно нанизує їх, зчіпляючи ключовим словом, наскрізною думкою, розмірковуючи над сплетінням людських доль та пробуджуючи думки й почуття читача.
Співпереживання, єднання з героїнею виникає з перших сторінок роману. І воно є одним із критеріїв художності.Бо твори, які зачіпають лише розум, звісно, можуть бути цінними та корисними, але сила слова, що бентежить до того ж і душу, дається не кожному.
Героїня роману  наша сучасниця. Події, описані в романі, відбуваються в провінційному містечку, у селі Чорнобильської зони та в Києві, тож будуть впізнаваними для багатьох читачів.
Її краса стала її прокляттям: чоловіки жадали її  і вони отримали бажане, а вона  невиліковну хворобу. Вона знаходить притулок у глухому селі Чорнобильської зони. Позаду залишаються понівечене життя в родині пияків, чи то дитбудинок, чи то дім розпусти, зґвалтування за зґвалтуванням і син, якого в неї вкрали… Відверта сповідь грішниці, яка понад усе переймалася чужим болем!
Жолдак, Богдан Олексійович. Яблука з райського саду : оповідання і мініповісті / Б. О. Жолдак. – К. : Преса України, 2013. – 336 с. 
 
Книга представника "київської іронічної школи" Богдана Жолдака, безперечно, принесе неабияке задоволення шанувальникам прози, котра показує життя таким, яке воно є, в якій людська сутність оголена - без "бантиків", "квіточок" і "стразів", покликаних створити ілюзію краси і відволікти від недоліків як форм, так і змісту. Це література, що цілковито вписується у процес енантіодромії, демонструючи "зустріч з тінню" - з іншим, протилежним боком існування як суспільства, так і людини. Автор смакує словом, грається ним, за допомогою синтезу, застосування метатези, каламбуру, інших стилістичних прийомів створює форми, в які вміщує алюзію, своє ставлення до певних події, явища, увиразнює комічність і парадоксальність контексту. Наприклад, "Лабораторні упослідження інтернаціонального сексу, сексотези", "Інформагія", "Лібідиме озеро", "Тобі ор нот мені", "Совратники вождів".  У книзі представлено розмаїття авторських жанрових різновидів: міні-повість, повість-міні-апокриф, апокриф-мініповість, апокриф, кліповідання.
Помилкою буде, беручи книгу "Яблука з райського саду" до рук, сподіватися на легке чтиво і розвагу. Проза Богдана Жолдака, насамперед, інтелектуальна, з правдивою психологічною виписаністю образів персонажів і ситуацій. Можна сказати, що це своєрідний психотеатр і антикітч. 
Талан, Світлана. Сафарі на щастя : роман / С. Талан. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 304 с.
 
Одним кохання дарує цілий світ. А іншим  біль нерозділених почуттів. Красунчик на все село Ростислав не звертав уваги на закохану по вуха Марусину. Він погрався з її почуттями, сказав: «Чекай на мене»,  і повернуся з іншою, вродливою успішною моделлю. Мовляв, дивись, хто вона і хто ти. Принижена зрадою Марусина їде в Данію на заробітки, щоб стати успішною жінкою та повернути Ростислава. Зціпивши зуби, дівчина досягає неймовірного: стає моделлю та жаданою жінкою. Тепер уже Ростислав готовий покинути заради Марусини дружину. Але дівчина не хоче вертатися в минуле. За крок до омріяного щастя вона вдруге за життя опиниться на краю прірви. Та цього разу не для того, щоб впасти. А щоб злетіти.