Сьогодні відбулася гра-вікторина "Диво-кульки" до Дня повітряних кульок. Бібліотекарі підготували для дітей гру, в якій вони обирали чарівну кульку з метеликом на крилах якої було питання пов'язано зі святом. Відповівши вірно на запитання читачи з радістю підкидали кульку. Гра подарувала позитивний настрій та всі залишилися щасливими.
Сьогодні відбулася нумізматична година «Безсмертна моя Україно!» для студентів 2 курсу Західно-Донбаського професійного ліцею. Свою колекцію монет презентував Іваніченко Ігор Іванович, керівник «Кімнати Бойової слави Прикордонних військ селища 40 років Жовтня». Учасники довідалися про історію кожної монети, які випустив Нацбанк з початку повномасштабного вторгнення. Молодь спробувала себе у створенні ескізу для своєї власної монети. Присутні дізнались багато нового і цікавого.
За підтримки Громадської організації "Центр інноваційного розвитку "Персона".
Ґабріель Ґарсія Маркес (1927-2014) – колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики, і у 1981 році попросив політичного притулку.
Роман «Сто років самотності» вважають шедевром Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Саме за цей твір письменнику присудили Нобелівську премію з літератури. Автор описує історію життя родини Буендіа впродовж ста років. Маркес використовує в своєму творі елементи та образи світових міфів. Буендіа відправляється на пошуки нової землі для своїх нащадків, а злива не припиняється багато років, як у біблійних історіях. Читач може розпізнати риси античних міфів: невидима доля керує вчинками героїв роману, трагічний фінал визначений наперед. Роман написаний у жанрі «магічного реалізму».
.png)
В рамках Регіональної компанії
бібліотек Дніпропетровщини
"Читаємо разом"
"Письменники, короновані словом"
Сьогодні ми презентуємо книгу відомої письменниці, яку по праву можна вважати класиком української літератури, лауреата «Коронації слова»- 2024 Марії Матіос «Армагедон уже відбувся».Сторінки книги – це майже «дантові кола» однієї людини. І провідником в цьому тексті є Іван Олексюк – у далекій молодості «засуджений за життя» ціною «червоної гадючки крові на своїх черевиках». Ці «дантові кола» потрібні письменниці, щоби пізнати Істину головного персонажа, який весь вік після вбивства людини думає про «вавилонську вежу» свого життя, яка має колись звалитися. Марії Матіос доконче потрібно через історію Івана Олексюка наблизити читача до розуміння Іванової правди – причини, його істини: ХОТІТИ ЖИТИ. Бо насправді істина для всіх одна. От тільки, «якби запізнитися вмерти. Або народитися» . Увага до найтонших деталей, глибокий психологізм і прискіплива любов до того, чиє «тіло душі» по живому ріже її письменницький «скальпель», – незмінні прикмети стилю Марії Матіос.
