четвер, 3 грудня 2020 р.


 

Літературна вітальня "Майстерність та натхнення"


 

 "Волонтери -  люди доброї волі"

 історичний онлайн екскурс 

5 грудня світ відзначає Міжнародний день волонтера. Все більше людей долучається до волонтерської справи, все більше молоді свій вільний час віддає іншим …

Волонтерами спочатку називали людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах (наприклад, Франції, Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення «волонтерства» залишилося лише слово «добровільно». Правда, додалося ще й «безоплатно».

Волонтерів називають по-різному, але всі знають, що волонтер – це людина, що допомагає сусідам, співвітчизникам та людям, які потребують допомоги вдома чи за кордоном. Волонтери працюють в школах, лікарнях, бібліотеках, таборах з біженцями, при захисті навколишнього середовища – всюди.

Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник – журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі. Деякі дослідники виділяють 20 століття як головну віху у розвитку волонтерського руху.

Серед відомих нам українців, що творили добрі справи безкорисливо, виділяються Костянтин Острозький – київський воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи у деяких містах західної України (16 ст.), в яких училися і діти шляхти, і селянські діти. Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей – сиріт.



 3 грудня – 

Міжнародний день людей з особливими потребами

Люди з інвалідністю не називають себе інвалідами, в цивілізованих демократичних країнах з високою культурою людських відносин, до таких людей ставлення як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства.

       Нік Вуйчич - людина, народжена з синдромом тетраамелии - рідкісним спадковим захворюванням, що призводить до відсутності чотирьох кінцівок. Але він зміг не просто реалізувати себе в житті, але і надихнути своїм прикладом тисячі людей на життя без меж.
       


Нік цілком незалежний і живе повноцінним і насиченим життям: отримав дві вищі освіти, навчився друкувати на комп'ютері із швидкістю 43 слова в хвилину, займається серфінгом, грає в гольф, захоплюється риболовлею, плаває і навіть пірнає з трампліну у воду. А ще він - люблячий чоловік і щасливий батько!


                                                          Оксана Зубковська

     Українські паралімпійці своїми дивовижними досягненнями та рекордами знані у всьому світі. А від легкоатлетки Оксани Зубковської буквально шаленіє увесь спортивний світ. Наша 36-річна спортсменка – триразова паралімпійська чемпіонка, рекордсменка світу у стрибках у довжину серед спортсменів з вадами зору. В Оксани збереглося лише 5% зору. Попри страхітливі діагнози медиків, спортсменка ніколи над цим не замислювалася, адже для неї це не має значення – мають значення цілі та шлях до їх досягнення.


                                                       Олександра Кутас

      23-річна Олександра Кутас з Дніпра стала першою в Україні професійною фотомоделлю. Окрім того, вона є ще й радником мера Дніпра з питань доступності міської інфраструктури. І їй не завадило здійснити мрію те, що вона з народження прикута до інвалідного візка. Внаслідок лікарської помилки при народженні вона отримала травму спинного мозку. Дівчина вже встигла взяти участь у кількох показах одягу, зокрема, для відомого бренду Tommy Hilfiger. Її красою цікавляться як українські, так і закордонні імениті фотографи.

                                             


                                                   Єлизавета Мерешко

 Єлизавета Мерешко, яка встановила в Португалії світовий рекорд, у звичайному житті пересувається у візку, а плаває лише за допомогою рук. Більше того - вона зізнається, що до того, як почала тренуватись, боялась води!