четвер, 14 січня 2021 р.

 Грані таланту Євгена Гуцала


        14 січня виповнюється 84 років від дня народження відомого українського письменника, поета і кіносценариста Євгена Пилиповича Гуцала.  «Вірність слову, віра в його вічність», - з таким слоганом виступав він за життя.  З-під його пера вийшли десятки збірок новел, оповідань та повістей, романів, віршів і публіцистики, які увійшли в скарбницю української літератури і були переведені на десятки мов світу

      Майбутній письменник народився у Вінницькій області.  Батьки-вчителі з дитинства прищепили хлопчикові спрагу до знань.  Саме любов до книг надихнула Євгенія стати письменником.

      Після невдалої спроби вступити до Київського університету ім.  Т. Шевченка     на факультет журналістики, Євген вступає до Ніжинського педагогічного інституту.  Там активно живе творчим життям, пише вірші, стає активним членом літературної студії.  Після випуску деякий час працює в газетних редакціях.

Що я читаю?  Читанку природи

й апокаліпсис світу та Війни,

вивчаю хрестоматію народу

и віршамі захоплююсь весни.

         У 1960 р Гуцало повністю присвячує себе літературній діяльності, а вже через два роки виходить перша збірка оповідань письменника «Люди серед людей», який художньою формою і змістом пов'язав його автора з прозою «шістдесятників».  Протягом того десятиліття йому вдавалося себе реалізовувати і разом з Ліною Костенко, Миколою Вінграновським, Іваном Драчем, Григором Тютюнником та іншими, творити новітню українську літературу.


      Одне за одним виходили інші твори письменника.  Серед них - повісті «Мати своих дітей», «З вогню воскресли», «Сільські вчителі».  Всі вони об'єднані прагненням облагородити людини, полюбити його і життя у всіх її проявах.


      Багато писав він і для дітей, і саме за дитячі книги став лауреатом Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.  Успіх у читачів мали книги «Олень Август» (1965), «Пролетіли коні» (1966), «В Аїстова селі» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980) і ін. В останні роки письменник  створив епос-ерос «Блуд» (1984) і «Імпровізація плоті» (1993), роман «Улюмджі», написаний на основі вражень після поїздки до Калмикії.




     Але особливо виділяється бурлескно-реалістичний роман-трилогія «Чоловік в борг, або ж Хома невірний і лукавий» (1981), «Приватне життя феномена» (1982) і «Парад планет» (1984), який критики віднесли до так званої «химерної фантастики».  Цей твір став етапним у творчості Гуцала і викликало неоднозначну реакцію критиків;  хтось навіть намагався порівняти його з магічним реалізмом.  У трилогії було використано чимало фольклорних мотивів і фантастичних припущень, а образ головного героя - Хоми Прищепи - є безсумнівним персонажем народного комічного дії, в якому автор пов'язує фольклорний світ з сільським побутом 1980-х років..


     За мотивами заключного роману трилогії в 1984 р на «Мосфільмі» було знято фільм «Парад планет».


     Євген Гуцало творив свій світ без штампів і зрад, пройнятий хорошим настроєм і чистим порухом душі.  4 липня 1995 року, на 58 році життя, після тривалої хвороби українського письменника-сподвижника не стало.  Українські чиновники розпорядилися поховати його на Байковому кладовищі та побудувати надгробок на його могилі і встановити меморіальну дошку на будинку №3 по вулиці Суворова в місті Києві, де жив і працював Євген Гуцало.