Коли мій хлопець вирішив розійтись зі мною напередодні свят, я зателефонувала єдиній у світі людині, що могла допомогти. Сподівалась, що сестра зможе дати мені притулок на півтора тижня. За два дні Різдво, потім Новий рік. Я не зможу знайти квартиру зараз і тим паче переїхати. Було дивно сподіватись на те, що сестра та її чоловік приймуть мене в їхній розкішній трикімнатній квартирі? Зважаючи на те, що за спільними застіллями я завжди поводилась до Дениса не надто добре, можливо, не слід було розраховувати, що він сприйме мене з розпростертими обіймами. Однак Злата запропонувала мені інше: залишитись у будиночку, що належав бабусі її чоловіка. Погоджуючись, навіть не уявляла, що будинок не був пустим, як мені обіцяли. То ці свята виявляться найгіршими чи найкращими в моєму житті?
.png)
