вівторок, 15 березня 2022 р.

Майстер-клас ґудзикова фантазія





#МайстеркласБібліотека2

Підвали та укриття менш ніж за тиждень стали нашою другою домівкою. Нове покоління українців зростає під звуки сирен та вибухів, і завдання дорослих – хоч якось намагатися врятувати їхнє дитинство. Українські діти сьогодні стали свідками страшної реальності. Їхнє дитинство проходить в укриттях, і це великий стрес не лише для дітей, а і для батьків. Краще згадаймо, що найкращий спосіб переключитися – це гратися.

1. Ігри зі звуком.

Дуже важливо пам'ятати, що аудіальний канал сприйняття під час завивання сирен перебуває в особливому навантаженні, тому його потрібно «зайняти». Що робити?

  • Співати хором.
  • Слухати в навушниках аудіоказки та музику.
  • Взяти із собою гітару, влаштувати для всіх концерт. 

2. Ігри з тілом.

  • Пластилін – фахівці зазначають, що наразі ліпити може бути ефективніше, ніж малювати.
  • По можливості взяти з собою подушки, щоб зробити будиночок.
  • Нитки, щоб навколо себе "прокреслити" коло безпеки.
  • Орігамі.
  • Кінетичний пісок.
  • Робити мотанки з хусточок і роздавати дітям в укритті.
  • Вчитися жонглювати – чим завгодно.
  • Чарівні дотики: уявити, що тіло – музичний інструмент. І кожна його частина видає свій звук. Торкатися долонькою, а дитина співає, мукає, кукарекає та інше.
  • «Я – тварина». Показувати жестом, позою, звуками будь-яку тварину. Другий партнер із гри відгадує.
  • Видувати мильні бульбашки.
  • «Докричатись до Місяця»: уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам. Можна кричати з різних кутів кімнати один одному, можна спрямовувати звук далеко-далеко.
  • "Вдихнути хмару": уявити, що вдихнули хмару і видихнути її зі звуком, можна з грозою та блискавкою, тупаючи ногами.
  • «Погода»: можна йти, можна стукати подушечками пальців (краще нігтями): спочатку сонечко і легкий вітер (йдемо - стукаємо повільно, м'яко і тихо), потім вітер міцнішає, починається дощ (йдемо швидше і тупаємо). Дощ посилюється - тупаємо сильніше, злива - стрибаємо, гроза - буревій - стрибаємо, дуємо і кричимо, вітер заспокоюється, дощ стихає - поступово йдемо тихіше і повільніше. Закінчуємо "хорошою погодою".
  • «Клац-клац»: клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, скалітися і гарчати, як тигри. Після цього перетворитися на людей.
  • «Лети!»: дмухати один на одного, як на пір'я. Дозволити собі подути на когось із батьків, щоб «здути» з місця.
  • "Штовхачки": "відштовхнути повітряною хвилею" когось з батьків (партнера з гри), зробивши жест руками. І той "відлітає" від дитини.
  • "Подушковий бій".
  • «Борці сумо»: засунути подушку під одяг і штовхатися, подушка пом'якшуватиме удар.
  • Рвати папір, можна з малюнком, а потім зібрати з уривків колаж.
  • «Шкрябалки та дряпалки»: нігтями «прошкрябати» малюнок у тісті, у фользі, у крупі. У пакет, що закривається, залити фарбу, дитина подушечками пальців і нігтями продряпує візерунки.
  • Боулінг: збивати будь-які предмети. І дорослі мають дозволити порушити порядок.
  • «Злий бобер»: придумати злу тварину і поводитися так, як нам здається, може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім у людину.
  • «Випустити пазурі»: показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. Потім перетворитися на людину.
  • "У ціль": зім'яти в руках папір і, як м'ячиком, потрапити у ціль.
  • Кричати в «мішок для крику». Або в склянку.
  • «Бодалки так-ні»: бодатися руками чи головою, говорячи по черзі «так» чи «ні».

3. Настільні ігри.
  • Шахи – шашки. Причому шашки – збивати щиглем (нам потрібні «агресивні дії»).
  • Будь-які настільні ігри.
  • Мапи.
  • Розставляти доміношки та влаштовувати «ланцюгову реакцію».

4. Малювання.
  • Мандали, будиночки, веселки.
  • Мрію.
  • Найбезпечніше, найзахищеніше місце.
  • Те, що захочеться робити одразу після війни.
  • Використовувати розмальовки.
  • Ангелів.

5. Ігри із словами.
  • «Чотири слова»: обираємо 4 абсолютно не пов'язані між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі невелику розповідь. Дітям віком від 8 років можна запропонувати і 5-6 слів.
  • «Багато слів»: обираємо велике слово, з його букв кожен на своєму аркушику складає та записує багато маленьких. При цьому спочатку діти можуть бути в команді з дорослими, а потім швидко стають самостійними гравцями.
  • "Малювання словом": обираємо "складне" для дитини слово, яке складно писати або вимовляти. Придумуємо, що саме ним малюватимемо. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише задумане слово. Для цього пишемо його багато разів у різних площинах.
  • "Навпаки": говорити слова задом наперед, не записуючи їх. Наприклад, мило – олим, весна – ансев.
  • "З'єднання": написати хаотично на аркуші літери, з'єднувати літери лініями в слова.
  • "Покажи слово": один гравець загадує слово і показує його пантомімою.
  • «Я загадав»: розповісти про загадане слово, описуючи, але не називаючи його. Наприклад, «Я загадав – білий, холодний, скрипить під ногами, тане».
  • «Індукція – дедукція». Гравець загадує предмет, решта повинні його вгадати, ставлячи питання, на які він може відповісти тільки "так" чи "ні".
  • "Остання літера": кожен гравець каже слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.
  • «Рима»: називаємо 4 або 2 випадкові слова, на які шукаємо риму або з якими придумуємо чотиривірш.
  • «Літера»: називаємо слова лише на задану літеру. Ускладнений варіант для дорослих: наприклад, слова – предмети на загадану літеру, які можна покласти у трилітрову банку.
  • «Шукаємо подібне»: називаємо два випадкові слова - чим їх можна об'єднати?
  • "Чарівна мова": для дітей, які вчаться розбивати слова на склади. Розмовляємо, перед кожним складом додаючи додатковий склад (жи, ма, хрю...).
  • «Нісенітниця»: говоримо початок речення, до якого потрібно придумати таке саме нісенітне продовження.
  • «Казка»: створюємо казку разом, коли кожен каже по одному реченню..
  • Асоціації: один гравець називає слово, наступний - свою асоціацію на це слово. Дітям можна пояснити простіше: скажи перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово.
  • "Це слово вміє...": описуємо слово його "уміннями". Можна слово одразу озвучити, а можна загадати, щоб за його вміннями вгадати, що це.
  • Картина: називаємо слово, по черзі розповідаємо, яку об'ємну картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово. Наприклад, для одного гравця слово «чай» означає: сім'я сидить за столом і розмовляє, для іншого це чайна плантація та збирачі чаю, для третього – стіл, накритий скатертиною, грає музика, для четвертого – чайна церемонія, для п'ятого – людина сама стоїть біля вікна, насолоджуючись самотністю та чаєм.
  • «Антоніми»: називаємо слова та шукаємо до них антоніми.
  • «Неіснуюче слово»: вигадуємо неіснуючі слова і що вони могли означати мовою інопланетян.
  • «Тарабарська мова»: говоримо один з одним тарабарською мовою, намагаючись по інтонації вгадати, про що кожен говорить.
  • «Питання»: один гравець ставить запитання, другий має відповісти на нього запитанням – гра триває доти, доки хтось не скаже речення без запитання. Наприклад: Ти їв сьогодні? А чому ти цікавишся? Хіба це таємне запитання? І т.д.

6.  Ігри в телефоні.

Психологи рекомендують використовувати ігри в телефоні, де задіяно просторове сприйняття - типу тетрісу. Ну і, звісно, мультфільми, куди ж без них.

[h5_tt class="orange_h5_title" text="ДО РЕЧІ""

Для батьків, які перебувають з малюками в укриттях, є канали із казками, мультиків, фільмів і аудіокнигами, які можна завантажити та прослухати офлайн: https://t.me/pavlushaiyava; https://t.me/kazky_ukr; https://bit.ly/3CcZG92; https://bit.ly/35KLwjg.

 



 #вічнакласика

 

Картина з ґудзиків - майстер-клас

Хто з нас не любив у дитинстві зазирнути в мамину скриньку з ґудзиками? Це ж справжнє гудзичне королівство — маленькі та великі, блискучі та матові, металеві, пластикові та дерев'яні. 

Вибір величезний. Їх можна розглядати, розсортувати та робити з них справжні шедеври.

Якщо у вас вдома накопичилося багато непотрібних ґудзиків, то ви можете зробити (самі, або разом зі своєю дитиною) картини з ґудзиків.

Процес це не складний, але досить цікавий.

Спробуйте вам сподобається!