Запрошуємо вас переглянути мовний non-stop «Я говорю українською»! Він присвячений неймовірній силі та красі української мови, а особливо – її крилатим виразам.
15 серпня 2025
Онлайн проєкт мовний non-stop «Я говорю українською»
Слайд проєкт "Скануй та читай". "Письменники, короновані словом"
В рамках Регіональної компанії
бібліотек Дніпропетровщини
"Читаємо разом"
"Письменники,короновані словом"
Пропонуємо вашій увазі книгу Андрія Любки «У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани». Це розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом, про краї, де починаються й не закінчуються Балкани. Це приватний щоденник численних подорожей до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік. Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися, скільки можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій таверні — про це та інше Любка розповідає інколи з гумором, а інколи й по-науковому ретельно, долає кордони і ставить під сумнів стереотипи, знайомиться й свариться, шукає нічліг і вдає із себе словака — одне слово, робить усе, що й треба робити, шукаючи варварів.
Онлайн пазл-мандрівка "Дніпропетровщина -край неповторний"
Рекомендуємо вам здійснити подорож до річки Гайчур. Ландшафтний заказник «Річка Гайчур», площа якого становить 254,5 га, створений у 2010 році. До заказника належить фрагмент річки Гайчур і прилеглі балки в районі сіл Андріївка, Олександрівка та селища Покровське.
Степова
річка Гайчур – ліва притока Вовчої. Існує версія походження назви. Вона
складається з двох тюркських слів «гай» – вільно, легко, «чур» (або «чул») –
степ. Тобто річка, що вільно тече в степу. Назва виникла в ті часи, коли в цих
місцях певний час перебували татарські орди.
Гайчур
– тихоплинна річка, яку можна переходити навіть вбрід. Береги ріки рясно
поросли високими розлогими деревами, густо помережані стежками людських доль,
тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись із небом і створити вічну
гармонію землі й неба, плинного й вічного, насущного і тимчасового. Як не
сповнитися повагою до цієї чарівної та спокійної річки, яка зберігає весь
історичний досвід нашої рідної землі.
Річка
Гайчур, що в степу тече,
Вільна,
ніби козака плече.
Степ
і воля побратались навіки
З берегами рідної ріки...
Ольга Будугай
.png)