У кожного народу є своя свята і рідна, Богом дана земля, тому її захист - це головний обов'язок народів. 14 жовтня ми зідзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, також в Україні - це день захистника Вітчизни. Учні 3-б класу ЗШ № 8 завітали на перегляд відеопрезентації "Замовлені від кулі й шаблі".А ще діти відгадували вікторину, грались та складали прислів'я. Всі присутні отримали масу задоволення, час пролетів непомітно.
Онлайн-вікторина "Козаку зібратись - тільки підпоясатись"
У переддень свята українського козацтва та свята Покрови Пресвятої Богородиці пропонуємо усім читачам зіграти у невеличку гру. Вам потрібно "вдягнути" козака. Натисніть на зелені позначки на зображенні та оберіть назву для елементів одягу та озброєння.
13 жовтня - виповнюється 80 років Крістін Нестлінгер та Роберту Інгпену
Сьогодні у світі дитячої літератури подвійний ювілей - 80 років виповнюється австрійській письменниці Крістін Нестлінгер і стільки ж австралійському художникові-ілюстратору Роберту Інгпену. Кожен з них створив більш ніж сто дитячих і не тільки книг. І обом було присуджено «малі Нобелівські премії» - Золоті медалі Ганса Крістіана Андерсена: Крістін Нестлінґер у 1984 році, Інгпену у 1986.
Крістін Нестлінгер народилася у Відні в 1936 році. Навчалася в Академії мистецтв, бажаючи займатися живописом. Розчарувалася в своєму таланті, завела сім'ю і стала матір'ю. І потім, працюючи в одній газеті, почала писати дитячі книги. Перша книга «Воргняно-руда Фредеріка» вийшла в 1970 році. Крім дитячих і підліткових вона встигла написати кулінарні книги, а також сценарії вистав для радіо і телебачення. Крістін Нестлінгер перекладена багатьма мовами світу.
Крім медалі Андерсена зі світових нагород у Крістін Нестлінгер є ще й премія пам'яті Астрід Ліндгрен (2003).
«Таємничий ліс» Френсіс Бернетт, «Чарівник країни Оз» Френка Баума, «Вітер у вербах» Кеннет Грем, «Книга джунглів» Редьярда Кіплінга, «Аліса у країні див» Льюїса Керролла - це лише деякі книги, які хочеться перечитати не тільки заради дитячих вражень, а й завдяки ілюстраціям Інгпена. Вони настільки казкові й чудові, що створюють нові світи, в яких легко загубитися.
Роберт Інгпен народився в тому ж 1936 році в місті Мельбурн в Австралії. Навчався в художній школі у Джилонге. Працював у Науково-промисловій дослідницькій організації Британської співдружності націй ілюстратором і художником-графіком, а також дизайнером в представництвах ООН у Мексиці і Перу. Займався питаннями охорони навколишнього середовища, просуванням туризму і відпочинку, став членом-засновником Австралійського фонду охорони природи.
Першу книгу «Storm boy» випустив у 1974 році, і з цього часу почав займатися ілюстрацією дитячої класичної літератури. Також створив кілька своїх книг - «Хранитель сновидінь» для онучки Аліси, «Особливий Ведмідь» і разом з цим серію книжок для малюків про ведмедиків, залишених господарями, «Для кого цей світ», написану в 2000 році.
Козацький квест «Вперед, на пошуки козацьких скарбів!»
Знати і пам’ятати історію своєї держави повинен кожен. І, звичайно, одна з найяскравіших та найгероїчніших сторінок історії України – козацтво.
Саме
козакам, їх історії, звичаям, військовій майстерності був присвячений захід
«Вперед, на пошуки козацьких скарбів!», який
проходив у формі цікавих повідомлень та конкурсів: «Козацька
спритність», «Як козаки борщ варили» Учні ЗОШ №8, 6-Б класу змагалися в спритності, кмітливості та
витривалості, намагалися показати свої фізичні і розумові здібності. Гарним
доповненням заходу були перегляд відео та тематична книжкова виставка.
14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
В бібліотеці у відділі універсальних фондів для дорослих користувачів представлена історична книжкова виставка «Всі люди козаки-всі козаки отамани» . Читачі можуть ознайомитися з книгами, які дозволять зануритись у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби, про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури.
Онлайн-вікторина "Україна - земля козацька"
14 жовтня Україна святкуватиме Свято Покрови Пресвятої Богородиці та День козацтва. У переддень свята ми створили для наших читачів онлайн-вікторину "Україна - земля козацька". Виконавши її завдання, ви вдоконалите свої знання про козацький одяг та зброю. Якщо відповісте правильно, в кінці на вас чекає тематичне зображення.
Народився у шляхетській родині дяка, переписувача Данила Смотрицького в с. Смотрич (тепер смт. Дунаєвецького району Хмельницької області). Інформації про нього залишилося дуже мало, деякі відомості залишив його син Мелетій у полемічному творі «Obrona Verificaciey», виданому Віленським братством у 1621 р.
Де Смотрицький навчався — невідомо. Себе письменник скромно називав «простаком невченим» і в передмові до «Острозької біблії» (1581 р.) зазначав, що «училища ніколи не бачив». Проте не викликає сумнівів, що він здобув початкову освіту в домашніх вчителів, що було типовим для шляхти XVI ст., а згодом опанував сучасну йому науку шляхом наполегливої самоосвіти.
Був підстаростою, гродським писарем у Кам’янецькому старостві, 1576 року запрошений князем Василем-Костянтином Острозьким до Острога, був призначений його підскарбієм. Став одним з передових діячів-увчених острозького гуртка; з у 1580 році Г. Смотрицький — перший ректор Острозької школи (академії).
Був активним діячем гуртка вчених і літераторів, які працювали при Острозькому училищі.
Разом з Іваном Федоровичем Герасим Смотрицький — один із видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Василю-Костянтину Острозькому, один із зразків найдавнішого українського віршування (нерівноскладове), що нагадує українські думи.
За надані послуги отримав від князя В. К. Острозького два села (Бакаївка, Борисівка).
Рік смерті просвітителя точно не встановлено, хоча відомо, що з 1594 р. ректором колегіуму призначили Кирила Лукариса. Очевидно, що Г. Смотрицького тоді вже не було.
Полемічні твори Смотрицького, спрямовані проти відступників від православ’я, і його сатира на духовенство до нашого часу не дійшли. Збереглася лише його книга «Ключ царства небесного» (1587), перша друкована пам’ятка української полемічної літератури.
Герасим Смотрицький – людина всебiчної європейської освіти, релігійний і культурний діяч. Вважався освіченою, навченою людиною, «першим руським богословом».
Година спілкування «Без наркотиків хай буде майбуття!»
11 жовтня студенти ЗДПЛ розглянули дуже актуальну проблему у сучасному суспільстві – проблему наркоманії. Молодь поміркувала над тим, чим наркоманія шкідлива для людини та суспільства? Що потрібно зробити, щоб вона зникла? Дуже жвавим був «Мозковий штурм», де приводились аргументи «за» та «проти» вживання наркотиків. Присутні переглянули відеоролики «Наркоманія – крок у безодню» та «Україна без наркотиків!» Цікавою була фото-сушка «Зірки та наркотики».
Франсуа Моріак
Французький письменник, лауреат Нобелівської премії 1952 р. Моріак народився 11 жовтня 1885 року в сім'ї заможних бордоських буржуа. Його предки по материнській лінії були комерсантами, а з боку батька — розбагатілими фермерами, землевласниками. Мати Моріака зосталася вдовою з п'ятьма дітьми, коли майбутньому письменникові не виповнилося й двох років. У Бордо, з трьома братами та сестрою, Моріак прожив до двадцяти років. Брати стали адвокатом, лікарем, священиком. Моріак вступив в університет, який закінчив у ступені магістра з літератури. Потім він переїхав у Париж, вступив у Школу істориків-архівістів, та невдовзі покинув її, захопившись поезією. Ні замолоду, ні у зрілі роки Моріак не прагнув до службової кар'єри. Не любив він і мандрувати, жив то в Парижі, то у своєму маєтку Молаґар, неподалік від Бордо. Був одружений, його син Клод Моріак також став відомим письменником.
Відсутність батька та виховання релігійною матір'ю у замкненому родинному колі Моріак вважав важливим фактором свого становлення. Проблеми гріха та благодаті, спокус духу та плоті хвилювали його з юних літ і відобразилися вже у першій поетичній збірці "Молитви" (букв.: "Руки, складені для молитви" — "Les mains jointes", 1909).
Після першої збірки з'явилася й наступна — "Прощання з отроцтвом" ("Adieu a l'adolescence", 1911).
У ранніх збірках автор пов'язаний з традицією "католицьких поетів", яку він долає в книгах віршів "Грози"("Orages", 1925) та "Кров Атіса" ("Sang d'Aty", 1940), де відчутний язичницький, тілесний первень. Поезія Моріака справила посутній вплив і на прозу, яка помітно її відтіснила. Славу як романіст Моріак встиг зажити ще до війни, видавши романи "Дитя під ваготою ланцюгів"("L'Enfant charge de chames", 1913) і "Патриціанська тога"("La robe pretexte", 1914).
Перша світова війна вирвала письменника із замкненого світу. Моріак був звільнений від призову до війська за станом здоров'я, але після тривалих клопотів він домігся зарахування у загін Червоного хреста й служив санітаром у Франції та Греції, в Салоніках. Події ці не знайшли безпосереднього відображення ані в його віршах, ані в романах.
На відміну від багатьох сучасників, Моріак не довіряв суспільному прогресу і тому, що революція може змінити природу людини. В есе, присвячених релігійній "психології — "Життя Расіна" ("Vie de Racine", 1928), "Роман" ("Le Roman", 1928), "Бог і Мамона" ("Dieu et Mammon", 1930), "Страждання та щастя християнина" ("Souffrance et Bonheurdu chretien", 1931), "Життя куса" ("Vie de Jesus", 1936), "У що я вірю" ("Се que je crois", 1962),— шлях спасіння Моріак вбачає в любові, прощенні, божественній благодаті. Однак стосунки Моріака з релігією складалися непросто.
Помер Франсуа Моріак 1 вересня 1970 року в Парижі.
