Козацький квест «Вперед, на пошуки козацьких скарбів!»

Знати і пам’ятати історію своєї держави повинен кожен. І, звичайно, одна з найяскравіших та найгероїчніших сторінок історії України – козацтво.

Саме козакам, їх історії, звичаям, військовій майстерності був присвячений захід «Вперед, на пошуки козацьких скарбів!», який  проходив у формі цікавих повідомлень та конкурсів: «Козацька спритність», «Як козаки борщ варили» Учні ЗОШ №8, 6-Б класу  змагалися в спритності, кмітливості та витривалості, намагалися показати свої фізичні і розумові здібності. Гарним доповненням заходу були перегляд відео та тематична книжкова виставка.

 

 

14 ЖОВТНЯ: ПОКРОВА, ДЕНЬ КОЗАЦТВА І ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

              14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
             Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
             В бібліотеці у відділі універсальних фондів для дорослих користувачів представлена історична книжкова виставка «Всі люди козаки-всі козаки отамани» . Читачі можуть ознайомитися з книгами, які дозволять зануритись у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби, про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури. 

 

 Онлайн-вікторина "Україна - земля козацька"

14 жовтня Україна святкуватиме Свято Покрови Пресвятої Богородиці та День козацтва. У переддень свята ми створили для наших читачів онлайн-вікторину "Україна - земля козацька". Виконавши її завдання, ви вдоконалите свої знання про козацький одяг та зброю. Якщо відповісте правильно, в кінці на вас чекає тематичне зображення.

Сьогодні День пам'яті Герасима Смотрицького - українського поета-сатирика та філолога

Народився у шляхетській родині дяка, переписувача Данила Смотрицького в с. Смотрич (тепер смт. Дунаєвецького району Хмельницької області). Інформації про нього залишилося дуже мало, деякі відомості залишив його син Мелетій у полемічному творі «Obrona Verificaciey», виданому Віленським братством у 1621 р.

Де Смотрицький навчався — невідомо. Себе письменник скромно називав «простаком невченим» і в передмові до «Острозької біблії» (1581 р.) зазначав, що «училища ніколи не бачив». Проте не викликає сумнівів, що він здобув початкову освіту в домашніх вчителів, що було типовим для шляхти XVI ст., а згодом опанував сучасну йому науку шляхом наполегливої самоосвіти.

Був підстаростою, гродським писарем у Кам’янецькому старостві, 1576 року запрошений князем Василем-Костянтином Острозьким до Острога, був призначений його підскарбієм. Став одним з передових діячів-увчених острозького гуртка; з  у 1580 році Г. Смотрицький — перший ректор Острозької школи (академії).

Був активним діячем гуртка вчених і літераторів, які працювали при Острозькому училищі.

Разом з Іваном Федоровичем Герасим Смотрицький — один із видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Василю-Костянтину Острозькому, один із зразків найдавнішого українського віршування (нерівноскладове), що нагадує українські думи.

За надані послуги отримав від князя В. К. Острозького два села (Бакаївка, Борисівка).

Рік смерті просвітителя точно не встановлено, хоча відомо, що з 1594 р. ректором колегіуму призначили Кирила Лукариса. Очевидно, що  Г. Смотрицького тоді вже не було.

Полемічні твори Смотрицького, спрямовані проти відступників від православ’я, і його сатира на духовенство до нашого часу не дійшли. Збереглася лише його книга «Ключ царства небесного» (1587), перша друкована пам’ятка української полемічної літератури.

Герасим Смотрицький – людина всебiчної європейської освіти, релігійний і культурний діяч. Вважався освіченою, навченою людиною, «першим руським богословом».

 Година спілкування «Без наркотиків хай буде майбуття!»

11 жовтня студенти ЗДПЛ розглянули дуже актуальну  проблему  у сучасному суспільстві – проблему наркоманії. Молодь поміркувала над тим, чим наркоманія шкідлива для людини та  суспільства? Що потрібно зробити, щоб вона зникла? Дуже жвавим був «Мозковий штурм», де приводились аргументи «за» та «проти» вживання наркотиків. Присутні переглянули відеоролики  «Наркоманія – крок у безодню» та «Україна без наркотиків!»  Цікавою була фото-сушка «Зірки та наркотики».

 Франсуа Моріак

Французький письменник, лауреат Нобелівської премії 1952 р. Моріак народився 11 жовтня 1885 року в сім'ї заможних бордоських буржуа. Його предки по материнській лінії були комерсантами, а з боку батька — розбагатілими фермерами, землевласниками. Мати Моріака зосталася вдовою з п'ятьма дітьми, коли майбутньому письменникові не виповнилося й двох років. У Бордо, з трьома братами та сестрою, Моріак прожив до двадцяти років. Брати стали адвокатом, лікарем, священиком. Моріак вступив в університет, який закінчив у ступені магістра з літератури. Потім він переїхав у Париж, вступив у Школу істориків-архівістів, та невдовзі покинув її, захопившись поезією. Ні замолоду, ні у зрілі роки Моріак не прагнув до службової кар'єри. Не любив він і мандрувати, жив то в Парижі, то у своєму маєтку Молаґар, неподалік від Бордо. Був одружений, його син Клод Моріак також став відомим письменником.

Відсутність батька та виховання релігійною матір'ю у замкненому родинному колі Моріак вважав важливим фактором свого становлення. Проблеми гріха та благодаті, спокус духу та плоті хвилювали його з юних літ і відобразилися вже у першій поетичній збірці "Молитви" (букв.: "Руки, складені для молитви" — "Les mains jointes", 1909). 

Після першої збірки з'явилася й наступна — "Прощання з отроцтвом" ("Adieu a l'adolescence", 1911).

У ранніх збірках автор пов'язаний з традицією "католицьких поетів", яку він долає в книгах віршів "Грози"("Orages", 1925) та "Кров Атіса" ("Sang d'Aty", 1940), де відчутний язичницький, тілесний первень. Поезія Моріака справила посутній вплив і на прозу, яка помітно її відтіснила. Славу як романіст Моріак встиг зажити ще до війни, видавши романи "Дитя під ваготою ланцюгів"("L'Enfant charge de chames", 1913) і "Патриціанська тога"("La robe pretexte", 1914).

Перша світова війна вирвала письменника із замкненого світу. Моріак був звільнений від призову до війська за станом здоров'я, але після тривалих клопотів він домігся зарахування у загін Червоного хреста й служив санітаром у Франції та Греції, в Салоніках. Події ці не знайшли безпосереднього відображення ані в його віршах, ані в романах. 

На відміну від багатьох сучасників, Моріак не довіряв суспільному прогресу і тому, що революція може змінити природу людини. В есе, присвячених релігійній "психології — "Життя Расіна" ("Vie de Racine", 1928), "Роман" ("Le Roman", 1928), "Бог і Мамона" ("Dieu et Mammon", 1930), "Страждання та щастя християнина" ("Souffrance et Bonheurdu chretien", 1931), "Життя куса" ("Vie de Jesus", 1936), "У що я вірю" ("Се que je crois", 1962),— шлях спасіння Моріак вбачає в любові, прощенні, божественній благодаті. Однак стосунки Моріака з релігією складалися непросто. 

Помер Франсуа Моріак 1 вересня 1970 року в Парижі.

Микола Бажан - класик української поезії ХХ ст.

Народився 9 жовтня 1904 року в Кам'янці-Подільському (нині Хмельницька область, Україна), але юнацькі роки провів в Умані. Батько поета Платон Бажан був військовим топографом (підполковником царської армії й Армії УНР).
Восени 1921 року, після закінчення Уманського кооперативного технікуму, переїхав з Умані навчатися в Київському кооперативному інституті імені М. Туган-Барановського. Оселився в Києві у будиночку на вулиці Леніна, 94 (на перетині з вулицею Гершуні — тепер вулиця Олеся Гончара). Згодом навчався в інституті зовнішніх відносин.

З 1923 року — на журналістській роботі. Саме в той час він почав активно друкуватися, відносячи свої вірші й статті до редакції газети «Більшовик». У Києві він зближується з українськими футуристами Михайлем Семенком та Ґео Шкурупієм. Перший вірш опубліковано в «Жовтневому збірнику панфутуристів» (Київ, 1923).

1926 року в Харкові, де у цей час мешкав Бажан, вийшла його перша книга — «Сімнадцятий патруль», присвячена збройним конфліктам на території України 1917—1920 років.

Протягом другої половини 1920-х років Бажан поступово формував свій власний експресіоністично-бароково-романтичний стиль, охоплюючи широке коло тем української історії та сьогодення. Його твори «Будівлі» (1924), «Гетто в Умані» (1928), «Розмова сердець», «Дорога» (1930) стали сенсацією в українській літературі того часу. Велика історична поема «Сліпці» вважається творчою вершиною Миколи Бажана.

У 1929—1932 роках Бажан мешкав у Києві, куди перевели Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ), де поет тоді працював редактором (у зв'язку з побудовою в Києві кінофабрики «Українфільм»). 

1936 року в документах НКВС Бажан фігурував як людина, пов'язана з «антирадянською групою» російських літераторів і «націоналістичними поетами» Грузії.

Ще 1938 року Бажан зустрів у Києві Ніну Лауер, з якою вже був знайомий у Харкові. Невдовзі вони почали зустрічатися. Наступного року поет розлучився з Гаїною Коваленко й одружився з Ніною Лауер.

У період німецько-радянської війни — у діючій армії, був головним редактором газети «За Радянську Україну». Широкої популярності набув його вірш «Клятва» (1941).

У 1950—1970-х роках продовжував активну літературну діяльність. Випустив збірки «Італійські зустрічі» (1961), «Чотири розповіді про надію» (1967), «Уманські спогади» (1972), поеми «Політ крізь бурю» (1964), «Нічні роздуми старого майстра» (1976), літературно-критичні твори «Дружба народів — дружба літератур» (1954), «Люди, книги, дати» (1962).

У 1953—1959 роках — голова правління Спілки письменників України. Під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 року порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників Василя Бобинського, Григорія Епіка, Івана Кириленка, Олекси Слісаренка, Давида Гофштейна, Івана Кулика, Миколи Куліша, Олекси Влизька, Дмитра Загула, Сергія Пилипенка, Василя Чечвянського, Бориса Антоненка-Давидовича.

У 1958—1983 роках — головний редактор Головної редакції «Української радянської енциклопедії». За ініціативою і під керівництвом М. П. Бажана видана «Українська радянська енциклопедія» в 17 (1959—1965) і 12 (1977—1985) томах, «Історія українського мистецтва» (томи 1—6, 1966—1968), «Шевченківський словник» (1978) (у 1989—2013 роках видавництво «Українська енциклопедія» носило ім'я Миколи Бажана).

Помер 23 листопада 1983 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві. 

Віктор Прокопович Черевко - український поет-футурист

Народився 7 жовтня в 1901 році в Полтаві в родині залізничника. До 1917 навчався в Коканді. Далі повернувся в Україну, за Олександром Білецьким з 1918 воював у складі Червоної армії, брав участь у штурмі Перекопу. Після війни працював кілька років на заводі в Севастополі.

В 1928 переїхав до Харкова. Дебютував в «Новій ґенерації», друкувався також у «Всесвіті», «Червоному шляхові», «Новій громаді». Видав кілька книжок.

З 1935 — в Києві. Поступово відійшов від авангардної поезії, зайнявся перекладами і дослідженням класики (Данте Аліґ'єрі, Вільям Шекспір) в поезії перейшов до соцреалізму.

Загинув у складі Червоної армії на фронті Другої світової в 1944 році.

Творчій доробок:

Книга «В атаку на горби і вибої» (1930, в співавторстві)

Книга «Колона пісень» (1933)

Поема «Колектив» (1931)

 

                   Підсумки онлайн-фотоконкурса       #БібліоЛюб "Гуляє хвіст по сторінкам"

Методисти ДОБМ ім. Светлова щиро дякують Всевіковій Бібліотеці Сімейного Читання №2 "ДіМ" за участь у фотоконкурсі #БібліоЛюб. 

На конкурс було відправлено біля 200 робіт. І відібрати переможців було вкрай важко, бо було дуже багато яскравих, веселих, оригінальних фотографій.

Із кращих робіт учасників фотоконкурсу «#БібліоЛюб» був створений відеоролик

А роботи переможців розміщені тут 

Можливо, цього року ми започаткували нову традицію і цей конкурс збере ще багато читацьких "хвостів" у майбутньому.