Бібліотека "ДіМ" м. Павлоград

Святий вечір та Різдво 

Минуле понад дві тисячі років, як, християнською легендою, "Син Божий народився". Вмирали і народжувалися покоління. Історія рухається вперед, але свято Різдва Христового залишається вічним.

Святвечір... Здається, усе вже готове до Різдва: у хаті чисто прибране. Пахне пирогами, і ваблять страви, без яких і свято не свято: кутя і узвар. 
Вечір напередодні Різдва припадав на останній день різдвяного посту. Тому і стравам належало бути пісними. На Святвечір і Різдво не можна лаятись, сперечатись, карати дітей. Добре було б повернути всі борги, забути всі кривди - і взагали зберегати добрий настрій.І не ночувати десь у людей, бо цілий рік будеш блукать.



Перед заходом сонця господар вносив пившний сніб із пшениці. жита чи вівса. Це дідух, дідо або коляда - символ урожаю, вінець тяжкої праці хлібороба.Слідом господиня вносила горшик із кутею, примовляючи: Кутя - на покуття, а узвар на базар. 

Ось і зійшла перша зоря. Вечеря починалась із запалення воскової свічки. На святковому столі - 12 страв, і всі вони пісні. Господар бажав усім присутнім здоров`я. При цьому казав: Хваліте Бога, що діждали сего вечора. Царство небесноє, вічний покой батькам, матерям і всім покойникам, а нам, живим, на здоров`я. Хай легко позіхнеться живим. Будьте здорові! Цей вечір сповнений урочистості й таємничості. Піднесений настрій, радість ще довго пануватимуть у кожній оселі. До роботи ставати гріх. Святки тривають.