Щорічно 24 травня слов’янські країни прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності. Ці брати були православними ченцями та створили слов’янську абетку у грецькому монастирі.
В Україні відзначають
свято слов'янської писемності на державному рівні з 2004 року.
За різними
історичними джерелами, видатні просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для
розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов'янською мовою
богослужебні книги та Євангеліє.
Окрім того, вони
самі писали оригінальні твори слов'янською мовою, проповідували православ’я та
відкривали при церквах школи, в яких готували учнів.
Саме вони
упорядкували слов'янський алфавіт та заклали основу для подальшого удосконалення
кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250
мільйонів людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу
після латини і грецького письма.
Перед Кирилом і
Мефодієм було непросте завдання: створити слов'янську абетку на основі
грецького алфавіту.
Тож, існує два
варіанти першої абетки: кирилиця і глаголиця.
Кирилиця
За рукописами XI
століття кирилиця мала 43 літери. В основі її лежав грецький алфавіт. Для
звуків, однакових у слов'янському та грецькою мовами, використовувалися грецькі
літери. Для звуків, властивих лише слов'янської мови, було створено 19 знаків
простої форми.
Найдавнішою з
нині відомих датованою кириличною пам'яткою є напис 931 року в скельному
монастирі біля села Крепча в Болгарії. А найдавніші пергаментні кириличні
рукописи:
·
Савина
книга (Савине Євангеліє) кінця 10 або початку 11 століття,
·
Супрасльський
збірник 11 століття,
·
Енинський
апостол 11 століття.
Глаголиця
Це досить
своєрідний алфавіт, що складається з букв дуже складної, химерної форми. Проте
питання про походження глаголиці існують дуже суперечливі думки.
Додамо, що
найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове
Євангеліє 1056 – 1057 років.
Тому щороку 24
травня в усіх слов'янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія,
а також День слов’янської писемності та культури.
Немає коментарів:
Дописати коментар