Образ яблука в казках
Хто з нас не любить казки? Безперечно, вони подобаються не лише дітям, але й дорослим, так як в них можна знайти відповіді на багато запитань. В казках ми часто впізнаємо себе, можемо побачити багато з нашого реального життя та просто зануритися в дивовижний світ, повний чудес та чародійства. Саме в казці відображається світла природа яблука: безсмертя, здоров'я, краса, багатство. Наприклад: «Хаврошечка», «Казка про Срібну тарілочку та Наливне яблучко», «Гуси-лебеді», «Покарана царівна».
З народних казок відомі молодильні яблука, які (разом із живою водою) повертають молодість тому, хто їх здобуде. Як писав О. Афанасьєв, «жива вода та золоті яблука володіють однаковою творчою силою: вони оновлюють немічного старця, роблять його квітучим юнаком, … хворому дають міць, здоров’я; мертвому – життя; потворність перетворюють на красу, а безсилля – на богатирську силу» [13, 159].
Уже часто в казках яблуко не лише символ початку життя, але й здоров’я, юності. В російській народній казці цікавий сюжет про молодильні яблука: «Царь очень устарел и глазами обнищал, а слыхал он, что за тридевять земель, в тридесятом царстве есть сад с молодильными яблоками и колодец с живой водой…» («Казка про молодильні яблука та живу воду») [13, 29].
Молодильні яблука, що допомагають помолодіти, позбутися хвороб, зустрічаємо й в інших казках. «Отпустила (Солнцева сестра) его на родину понаведаться и дала ему на дорогу щетку, гребенку да два молодильных яблочка: какой бы ни был стар человек, а съест яблочко – вмиг помолодеет» (російська народна казка «Відьма та Сонцева сестра») [13, 138].
«Тільки відвідала вона цих яблучок, як враз одужала і зістрибнула з ліжка» (Німецька казка «Гриф-пташка»).
Тому нерідко яблука викрадають. Найчастіше таємничими викрадачами яблук стають птахи. «…Он (царевич) видит – на яблоню села Жар-птица и клюет золотые яблоки» (російська казка «Іван-царевич та Сірий Вовк») [13, 300].
Іноді викрадачами стають чудовиська або змії, як в руминській казці «Богатир Присля та золоті яблука».
Часом птахи, що прилітають на яблуню – це зачаровані царівни. І часто одна із них стає нареченою царевича, в заставу залишає йому яблуко (болгарська казка «Золоті яблука та дев’ять пав»).
Іноді золота пір’їна, загублена біля яблуні Жар-птицею, відкриває світ дивовижних пригод, де герою вдається здобути всі блага життя: коня, багатство, красуню (німецька казка «Золота пташка», російська казка «Іван-царевич та Сірий Вовк»).
Яблуня із золотими плодами знову постає як дерево долі (дерево життя – в міфах), від якого залежить благоустрій, кохання, народження людей, життя, а, можливо, й покарання.
Цікавий в казках і образ яблуні та її плоду як передбачення долі.
«Котиться яблучко по тарілочці, наливне по срібному, а на тарілочці всі міста один за одним видніються, кораблі на морях і полки на полях…» (російська народна казка «Казка про срібне блюдце та наливне яблучко») [13, 120]. Ця здатність яблука знову нагадує про його зв'язок і з деревом пізнання, та з деревом життя.
З казок діти дізнаються історію Білосніжки, яка скуштувала отруєне мачухою яблуко й впала ніби мертва додолу. Лише поцілунок її судженого прекрасного принца зміг повернути її до життя від шматочка скуштованого плоду. Не варто їсти цього плоду, бо можна й не прокинутися.
Яблуня та яблука займають центральне місце в багатьох казках, де яблуко не кидають і не виривають, а урочисто підносять судженому. Яблуня асоціювалася у слов’янських народів з родючістю, багатством, добротою.
Отже, якщо спробувати узагальнити ті значення, що несуть яблуня та яблуко в казках, то можемо виокремити два основні:
життя та молодість;
спокуса, що таїть загрозу.
Немає коментарів:
Дописати коментар