..зараз відьма летіла просто в нічне лютневе небо. Вже майже безхмарне, як весною, але ще з далекими холодними зірками. Коса як пліть билася по спині вітер холодними ножами різав їй обличчя, але вона не помічала – летіла. Летіла назустріч темному сталевому вогню. І з нею були її сім вірних друзів...
Немає коментарів:
Дописати коментар