Це свято літнього сонцестояння, яке відзначали 24 червня за старим (7 липня – за новим)стилем: midsommar (середина літа) – у шведів, Saint Jeans(Святого Жана) – у французів, flakagajt (день полум’я) – в албанців, sobotka– у поляків, kresu den (вогняний день) – у словенців, Яновден – у болгар, Івана Купала – у східних слов’ян.
Це свято символізує народження літнього сонця – Купала. А от де взялося ім’я Іван у язичницького божества Купала, може відповісти історія християнської церкви. Саме у IV столітті н. е. цей день вона проголосила святом народження Івана Хрестителя – предтечі Ісуса Христа. Внаслідок християнізації у святі язичницьке найменування «Купала» поєдналося з християнським «Івана». На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності, не скрізь однаково збереглися – найбільше на Поліссі, як одній з архаїчних зон слов’янського світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар